Серйозна хвороба нашого суспільства проявляється не тільки в музичному просторі, а й в науці та спорті
Насправді, проблема ж не в Марув.
Її творчість може подобатись чи не подобатись. Вона може бути хоч 100 разів талановитою і цікавою або навпаки. Справа смаку.
Але "героїчне" долання її ватності шляхом недопуску на Євробачення від України нікуди цю проблему не подіне і не сховає.
Сам перебіг відбору в Україні показав, що в нас мільйони людей, які не бачать ніяких протиріч в голосуванні за представницю, по суті, російського шоубізу.
І зараз не тільки про відвертих ватників, яких в нас ще багато. А й про притомних громадян, які питання моральності (я не про зовнішній вигляд Марув говорю, хай би хоч гола вийшла) власне такого вибору навіть не розглядали. Типу, ну подобається, може виграти, чому б ні?
Читайте також: MARUV: ми в меншості
Аргумент "це ж музика, а не політика" – один з найпопулярніших при поясненні причин свого вибору в останні дні.
І це симптом набагато більш серйознішої хвороби суспільства, аніж хвилинне "помутніння" чи зимовий авітаміноз.
Авральний екстрений бан виконавиці в стилі комсомольських традицій ім. Кириленка, більше схожий на ковтання всього що під рукою при температурі, не розібравшись, якої саме хвороби ця температура є симптомом.
І цей симптом проявляється не тільки в музичному просторі, а й в науці, і в спорті (в останньому особливо).
Задайте собі питання, скільки разів ми, в тому числі й чиновники, "не помічали" і "не чули", що несеться з вуст багатьох спортсменів, варто було тільки їм перемогти.
Ну прапор же наш, гімн грає, він/вона перемагає, що ще треба?
Тільки проблема в тому, що наковтавшись не тих пігулок, або зробивши вигляд, що слабкість не така вже й серйозна, "жити можна", недомогання і температуру можна подолати.
Але якщо температура – симптом не застуди, а чогось серйознішого?
Читайте також: Заробляти гроші і закликати до миру – це не одне і те ж!, – Притула про нацвідбір на Євробачення-2019
Дзвіночок на тому ж Євробаченні вже звучав і раніше. Просто за перемогою Джамали тоді вирішили "не помічати", що українці на третьому році війни дружно віддали голоси Росії.
І не дивуйтесь, якщо це станеться знову.
Бо "гасити пожежі" в нас може й здатні (хоч часто й сокирою), а от задуматись над протипожежною системою чи просто хоча б чесно поставити діагноз, схоже, ніхто не поспішає.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки