Він був одним із основоположників української естрадної музики.

1979 рік. Повне панування московського "совка". Знищення всіх елементів українськості. Пісні, мови, культури. Перетворення українців на безбарвних рабів, подібних до росіян. 

Проте завжди були люди, силою яких могло відбутись пробудження, повстання. Такою людиною був Володимир Івасюк. Його твори, його пісні нагадували українцям, що ми ще існуємо, живемо, не померли. Що є, і ми – нація, народ. 

Читайте також: Знищення тріо Мареничів у 1980-му: так вбивалася рідна українська культура, рідна мова, рідна пісня

Пісні "Червона Рута" та "Водограй" стали тим підйомом зі сну. Українці немов знову оживали та могли співати своє. 

За любов до України та її пісні у 1979 році, на 31 році життя, його вбило КДБ. 

За довгі роки ми так і не отримали офіційної версії про вбивство. Для совєцького суспільства Івасюк вчинив самогубство. 

Проте смерть Володимира стала першим дзвіночком для злочинної каральної машини. Похорон Івасюка 22 травня перетворився на першу, за довгі роки, масштабну акцію протесту проти радянської влади. Десятки тисяч людей вийшли на похорон, щоб показати –Україна є і буде! 

Читайте також: Змусили підписати дозвіл на знищення всіх власних творів. Як совєти репресували українського композитора

Якби не кривавий московський режим, можливо, Володимир досі був би з нами, а Україна отримала б ще сотні пісень та мелодій, оспіваних всім світом...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram