Усі п'ять років, які йому вдалося прожити після заслання, композитор намагався з пам'яті відтворити те, що спалили більшовики на подвір'ї його консерваторії. "Локальна історія" розповідає про те, яких поневірянь зазнав від совєтських загарбників український композитор Василь Барвінський

Василь Барвінський (1888 – 1963)

20 лютого 1948-го Василь Барвінський мав відзначити своє 60-ліття. Та за кілька тижнів до цієї дати його арештували. Аби не здіймати галасу, зробили це не у Львові, а в Києві, куди Барвінський виїхав у відрядження. Українського композитора, твори якого на той час уже виконували, а ноти видавали по всьому світові – Європа, США, Японія, – звинуватили в державній зраді й вислали до Мордовії на 10 років.

За тиждень до 60-річчя композитора, 13 лютого 1948-го, у великому залі Львівського музучилища зібрали весь колектив закладу. Офіційно – на збори, звичайний підсумок роботи. Насправді ж це було інсценізоване судилище, на якому колеги Барвінського виходили на сцену і звинувачували у шпигунстві та зраді батьківщини на той момент уже арештованого колишнього директора закладу.

Перед тим, як відправити в Мордовію, композитора змусили "підписати" дозвіл на знищення усіх своїх творів. І комуністи зробили це показово у дворі закладу, яким Барвінський керував понад 20 років, – усі рукописи його творів спалили.

Молодий Василь Барвінський

Читайте також: Страшна історія урочища Сандармох

Чому?

Барвінський був талановитим піаністом. Є автором одного з перших в українській музиці фортепіанних концертів. Композитор. Велику увагу приділив обробці українських народних пісень. Барвінський навчав музики. Як піаніст гастролював до Великої України.

За його головування Музичний інститут відкрив свої філії в багатьох містах Галичини. Публікував у львівській пресі рецензії на вистави, концерти, виступи, бо вважав, що це конче важливо для розвитку смаку в галицької аудиторії.

Він був організатором музичного та культурного життя в Галичині. Був певен, що розбудовуючи культуру, розбудовує українську націю.

Подружжя Барвінських після заслання

Василь Барвінський був одружений із піаністкою Наталею Пулюй, найстаршою донькою фізика та винахідника Івана Пулюя. Це її рука із підкладеною шпилькою є першою у світі променевою світлиною (1895 рік). Наталю відправили в заслання разом із чоловіком.

Вони обоє повернулися 1958 року. Барвінському не лише заборонили викладати, а навіть заходити у приміщення консерваторії!

Читайте також: Не стати "пижиковою шапкою": коли байдужість – не на часі 

Усі п'ять років, які йому вдалося прожити після заслання, композитор намагався з пам'яті відтворити те, що спалили бвільшовики на подвір'ї його консерваторії…

Барвінського реабілітували в 1964-му, через рік після його смерті, – завдяки старанням його друзів.

Походив композитор із давнього українського роду Барвінських. Прадід Василя – Мартин – викладав і був ректором Львівського університету. Батько – Олександр – відстоював інтереси українців у Австрійському парламенті, міністр освіти та віровизнання ЗУНР. Мати – Євгенія – керувала хором тернопільського товариства "Боян", це вона першою помітила талант Соломії Крушельницької, була її першою вчителькою музики. Дядько Василя – Володимир – був один із засновників газети "Діло".

Похований Василь Барвінський на Личаківському кладовищі у Львові. Цього року відзначаємо 130 років із дня його народження.

Василь Барвінський, Станіслав Людкевич, Микола Колесса. Львів, 1960-ті роки