MENU

Більше позитивних емоцій, або Як тренувати пам'ять та легко вивчати нове

2769 0

Навчання буде успішним, якщо його супроводжуватимуть позитивні емоції.

Навчання має бути очікуваною приємністю, а не безальтернативним зобов’язанням. Серйозно. Нейронаука стверджує, що позитивні емоції напряму впливають на якість навчання.

Розберемо детальніше?

Ми вже знаємо, що під час навчання мозок обробляє багато процесів. Багато робіт нейронауковців доводять, що емоції – один із найбільш сильних регуляторів процесу навчання і формування пам’яті.

Емоції покращують запам’ятовування двома шляхами:

1. Емоційна реакція привертає і утримує увагу, допомагає сфокусувати її на досліджуваній події чи новому знанні. Що сильнішу емоцію викликає новий матеріал – то краще він запам’ятовується.

2. Відомо, що емоція призводить до активації мигдалини – структури мозку, яка допомагає сигналізувати про те, що інформація важлива, а отже має бути оброблена і трансформована у довготривалу пам’ять.

Читайте також: Старість скасовується: як не дати мозку піти на пенсію

Однією із проблем використання емоцій в контексті навчання є створення під час процесу навчання ситуацій і моделей, які викликали б і підтримували у учасників позитивні емоції. Наш мозок значно легше сканує вхідну інформацію на предмет загрози (це базова функція мозку, яка забезпечує фізіологічне виживання).

Важливо пам’ятати, що будь-яка зміна для мозку означає загрозу. Отже, будь-яку нову інформацію під час навчання мозок сприймає як загрозу. Завдання тренера чи лідера – створити під час навчального процесу середовище, яке стимулювало б до вивчення нового і не викликало загрози.

Негативні емоції також сильно впливають на навчальний процес. По-своєму. Наприклад, в дослідженнях було доведено, що виведення учасникам на екран злого обличчя підсилює збудження і дуже ефективно привертає увагу. Більш того, генерацію емоцій страху використовують на навчальних програмах, де є потреба стерти певні спогади. В тренінгах з переговорів використовують відео, на яких зображена "небажана поведінка" чи "неприпустимі" форми комунікації. Ці відео – про недоліки і вади. Вчені довели, що разом з тим, що сильні негативні емоції збуджують увагу, вони паралельно блокують творче і інноваційне мислення, які критичні для навчального процесу.

Тобто, активуючи загрозу, ми привернемо увагу, але заблокуємо процес думання. 

Висновок: під час навчального процесу треба враховувати основний принцип роботи мозку – мінімізувати загрозу і максимізувати винагороду. Як?

Будь-яка критика в процесі навчання неприпустима. Взагалі.

Кожна думка, почута від учасників навчального процесу, має бути відзначена і визнана керівником. Така реакція стимулює групу до обговорення і брейншторму.

Емоційний стан групи прямо впливає на запам’ятовування інформації. Завдання керівника і тренера – створити позитивну емоційну атмосферу.

Takeaways:

1. Не використовуйте оціночні судження під час навчального процесу.

2. Створюйте структуру навчання, яка поєднує нові знання з розвагами. Таке поєднання стимулюватиме позитивні емоції. 

3. Позитивні очікування позитивно впливають на сприйняття і обробку нової інформації. Тому критично важливо робити навчання приємним і очікуваним – замість обов’язковим і безальтернативним варіантом. 

4. Дослухайтесь і схвалюйте дискусії і обговорення в групі під час навчального процесу.

5. Мінімізуйте для учасників відчуття загрози – через історії і позитивні емоції.

6. Хороший гумор і щира посмішка – дієві інструменти для навчального процесу.

7. Позитивну емоційну атмосферу під час навчання легше створювати, враховуючи роботу дзеркальних нейронів.

Останні років 100 вчені намагаються вивести формулу – як правильно запам’ятовувати інформацію.

Найбільше протиріч викликає припущення про те, що кращому запам’ятовуванню допомагають інтервали – певні часові проміжки між навчальними сесіями. Можливо, вони є найважливішим компонентом моделі AGES.

Ми звикли думати, що чим більше разів повторимо щось – тим краще запам’ятаємо. Один з експериментів показав, що 90% людей продемонстрували кращі результати запам’ятовування інформації, коли заучували її, роблячи часові інтервали між повторенням – ніж коли вони заучували інформацію, повторюючи її багато разів протягом певного інтервалу часу (тобто зазубрювали). Незважаючи на результати досліджень, 72% учасників експерименту стверджували, що багаторазове повторювання було більш ефективним, ніж інтервальне навчання. Так працюють неусвідомлені упередження.

Такого досвіду ми набуваємо у школі, в процесі підготовки до контрольних чи екзаменів. Насправді ж зубріння дає дуже короткострокові результати. Вивчили – здали – забули. Ми насправді легко згадуємо те, що запам’ятали під час активного запам’ятовування, але чим більше часу проходить – тим менше залишається цієї інформації в довгостроковій пам’яті. 

Нажаль, саме результативність на екзамені чи контрольній – це те, до чого заохочують в школах і вузах. Самооцінка, заснована на високих показниках тестування, справді може бути хорошим інструментом і стимулом для навчання. Проте для постійного розвитку важливіші мета і усвідомлення – для чого я вивчаю щось? В навчанні мають бути сенс і стратегія.

Нейробіологічну цінність інтервального навчання описали ще років 10 тому.

1. Після кожного важливого блоку робіть паузи, після чого знову повертайтесь до обговорення ключових питань. Паузи в кілька хвилин між важливими блоками з подальшим повторенням вивченого дозволяє значно краще запам’ятовувати матеріал і трансформувати його в довготривалу пам’ять.

2. Перший тиждень після навчання дуже важливий для подальшого запам’ятовування матеріалу. Зробіть так, щоб використання вивченого було обов’язковим протягом наступних семи днів. Створіть умови, в яких учасники процесу мають пояснити інформацію іншим, обговорювати вивчене в групах, використовувати нові знання на практиці. 

3. Нейробіологи стверджують, що ідеальний часовий перерив – це той, що включає сон. 12-годинний інтервал протягом дня без сну також буде корисним. Чим більш складний матеріал – тим важливіше розбивати його вивчення на інтервальні повторення.

4. Сон допомагає не тільки закріпити те, що ви запам’ятали, але і оптимізувати пам’ять для зберігання того, що насправді актуально. Сон так само важливий для ефективного навчання, як і для всіх інших процесів роботи мозку. 

Оптимальний інтервал між повтореннями залежить від того, як надовго потрібен матеріал, що вивчається. Нейронауковці використовують тестування для вимірювання кількісних і якісних показників запам’ятовування. Дослідження показали такі результати: для заключного тестування, яке відбувається на наступний день після останньої навчальної сесії, краще утримання інформації було отримано, коли інтервалу між повтореннями не було. Для теста, що був запланований на 35-й день після старту навчання – оптимальний інтервал склав 11 днів, для тесту на 70-й день – найефективнішими інтервалами був 21 день. Чим на довше потрібні знання, тим довшим має бути період навчання і тривалішими інтервали між повтореннями вивченого.

Читайте також: Психологиня: Як повернутися в робочий режим і правильно розподіляти час

Висновок: інтервали між початковим вивченням і наступними повтореннями мають ключове значення для запам’ятовування. Це тому, що пам’ять не схожа на документи і фото, які ми зберігаємо в комп’ютері в окремих файлах. Ми не можемо, нажаль, вивчити матеріал і зберегти його назавжди. Пам’ять – динамічний процес. Під час навчання ми "вирощуємо" пам’ять.

Щоб ми були здатні навчатися – нервові зв’язки мають змінюватись. Такі зміни потребують часу. Як тільки певні нейронні зв’язки сформувались – ми маємо повернутись до них і закріпити. Практика зміцнення нейронних зв’язків і є запорукою ефективного довготривалого навчання.

Takeaways

1. У вивченні чого-небудь важливіша не одноразова інтенсивність, а сталість.

2. Зубріння може бути ефективним методом вивчення інформації, якщо мова йде про тести чи екзамени. Для тривалого запам’ятовування працює інтервальне навчання.

3. Особливість людської пам'яті полягає в тому, що ми запам’ятовуємо що-небудь краще, якщо стикаємось з предметом вивчення кілька разів протягом тривалого часу.

4. Повертайтесь час від часу до своїх конспектів, перечитуйте свої інсайти, пригадуйте важливе і фіксуйте нове. І з часом знову повертайтесь до вивченого.

В нас попереду життя. Яким воно буде – залежить від того, що ми знатимемо про себе і про життя. Тож бажаю нам, друзі, навчання – тривалістю у ціле життя. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Наталія КАДЯ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини