Наука та освіта в пострадянській Україні стала місцем легкого та пожиттєвого працевлаштування та зробітчанства. Цим обумовлена неймовірна кількість навчальних і наукових закладів, які жодним чином не пов'язані з проблемами та потребами суспільства, тим більше його розвитком. 

Цим обумовлено існування та створення однакових вишів у всіх обласних центрах? 

Патовість та безглуздість цієї ситуації обумовлено двома факторами:

По-перше, всі вони фінансуються з державного бюджету, основним джерелом поповнення якого є кредити МВФ.

Читайте також: "Обмежимося підручниками" або Юридична наука в Україні за радянських часів – історик

По-друге, всі представники молодого покоління, яке буде мати дуже-дуже серйозні проблеми повернення кредитів МВФ, має або мінімальні або нульові шанси працевлаштуватися на гідне місце праці за спеціальністю збереженої для радянських викладачів та вчених, які працюють у цих закладах, які були створені для підготовки фахівців для виробництва, яке інтенсивно функціонувало та розвивалось до приватизації, після якої, воно зникло.

Вершиною нормативно-правового врегулювання цього шляху в нікуди є постанова КМУ, яка розмежовує знання та спеціальності, затверджуючи перелік останніх.

А тепер питання. Хто ясно, чітко і зрозуміло може відповісти собі, що це таке, та чим воно відрізняється "менеджмент", "управління" та "адміністрування", та як воно співвідноситься з владою і самоврядуванням? По кожному з цих слів є десятки, сотні підготовлених та захищених дисертацій.

А ми сьогодні згадуємо Українського Вченого Правника. Дійсного члена НТШ та УВАН.

Він був професором та ректором УВУ. Це – Юрій Панейко.

Трохи про Вченого.

Народився 3 квітня 1896 року в Золочеві на Львівщині.

З 1905 року – студент юридичного факультету Львівського університету.

1910 року – доктор права Львівського університету.

Далі, урядовцем, або в сучасній термінології, на державній службі, був особистим секретарем останнього австрійського намісника Галичини.

В 1911 року поглиблює фахову освіту студіюючи державне й адміністративне право в університеті в Галле в Німеччині. 

1912 року науково працює у Львівському університеті. Значний вплив при цьому належить Петру Стебельському.

В 1924 року вивчає самоврядування в Швейцарії. В Парижі з'являється його праця "Ґенеза та підстави європейського самоврядування".

З 1926 року викладає адміністрацію та адміністративне право в Краківському університет.

В 1928 року – професор та завідувач кафедрою адміністрації та адміністративного права Вільнюського університету. В 1931-33 роках – декан юридичного факультету цього ж університету.

1934 року – член Компетенційного трибуналу Польщі по розгляду спорів між адміністративними та судовими органами.

1936 року – професор Віденського університету.

З 1948-49 років – професор та ректор українського Вільного Університету в Мюнхені.

Ми згадали вже декількох ректорів цього університету. Щоб відчути та зрозуміти відмінність університету у вільному світі та в тоталітарній системі, спробуйте пригадати одного-двох ректорів будь-якого університету УРСР такого наукового масштабу в ХХ ст.

Читайте також: Виникає питання: "Чому в Україні зберігають вплив представники компартійної номенклатури?" – історик

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram