Потреба в навчанні зростає так швидко, що жодна система не здатна її задовольнити. Навчатися доводиться в невизначеному середовищі, яке швидко міняється.

Шалена кількість нової інформації, яка з’являється щосекунди, змушує кожного з нас вміти навчатися.

Як змінилися потреби в навчанні в організаціях? Швидкість змін стимулює навчатися постійно. Потреба в навчанні зростає так швидко, що жодна система не здатна її задовольнити. Навчатися доводиться в невизначеному середовищі, яке швидко міняється.

Цикл роботи людини в компанії скоротився. Відповідно, період адаптації і навчання доводиться скорочувати. Навчання сьогодні має бути швидким, недорогим, інноваційним, але головне – постійним.

Такі зміни потребують глибшого і ретельнішого аналізу того, як ми навчаємось – бо сучасна нейронаука спростовує деякі інтуїтивні і історичні уявлення про процес навчання, пропонуючи нові підходи, які базуються на знаннях про мозок.

Читайте також: Старість скасовується: як не дати мозку піти на пенсію

Розберемося? Раніше ми вважали, що концентроване сфокусоване навчання протягом певного періоду часу ефективне.

Нейронаука каже: розбиті на окремі блоки з інтервалами в часі навчальні модулі значно ефективніші для довготривалого запам’ятовування.

Найновітніші дослідження про те, як мозок вчиться, науковці нью-йоркського Neuroleadership Institute об’єднали в абревіатуру, яка символічно означає "навчання, що триватиме роками" – AGES. Кожне слово абревіатури – складова ефективного довготривалого навчання:

1. Attention/Увага

2. Generation/Генерація ідей/Інсайти

3. Emotion/Емоціі

4. Spacing/Простір

Розберемося детальніше з кожним із них.

Один абзац нейронауки для розуміння процесу.

Нам треба знати, що за отримання і обробку нової інформації відповідає гіпокамп (частинка мозку, яку часто називають морським коником). Чим більше ця зона мозку активується під час навчання, тим краще мозок сприймає, обробляє і перетворює на довгострокову пам’ять інформацію. Щоб гіпокамп активувався, ми маємо сфокусуватись на предметі вивчення. І це проблема: телефони, пошта, повідомлення, звуки тощо. Легше сказати, ніж зробити. Розпорошення уваги між двома завданнями істотно знижує її якість і ймовірну стійкість знань. Бо коли увага розпорошена – гіпокамп не задіяний.

Спробуйте одночасно робити дві справи – писати один текст і проговорювати інший. Так само неможливо сприймати інформацію, паралельно відповідаючи на лист чи повідомлення. Або те або те.

Гіпокамп "відключається" навіть при незначних відволіканнях і потребує достатньо багато часу, щоб повернутись в точку, де ми були до того, коли нас відволікли. 

Орієнтація на множинні потоки інформації, у тому числі спроби виконувати багато задач одночасно в процесі навчання, також пригнічує гіпокамп. Отже значно зменшується і ефективність навчання. Таким чином, одним з головних правил в концепції сучасного навчання є виключна зосередженість на предметі вивчення.

В онлайн-навчанні, де ще більше приводів і можливостей відволікатися, увагу зосередити ще важче. Як максимізувати якість уваги під час онлайн-навчання – ще тільки досліджують.

Takeaway

1. Чим більш чіткими будуть окремі блоки навчання – тим ефективнішим буде сприйняття і обробка інформації. 

2. Кожній важливій ідеї – окремий блок. Окрема увага. Навчання не може бути ефективним, якщо в процесі ви будете користуватись мобільним чи комп’ютером. Навіть якщо дуже треба. Жертвою буде один із процесів – робочий чи навчальний. Пріоритети розставляти вам.

3. Занотовуючи основні тези, ви активуєте гіпокамп. Записаний матеріал ви точно засвоїте краще. Більш того, повертаючись до записів через певний час, ви згадаєте не тільки самі слова, а і контекст, і емоції, які відчували, сприймаючи інформацію. Емоційна пам’ять – найсильніша. Пам’ятаєте перший поцілунок?

4. Різноманітні методи навчання забезпечують додаткову новизну, яка може допомогти підвищити рівень дофаміну, щоб утримати увагу в навчальному середовищі. Наприклад, презентація інформації може бути змішана з груповими обговореннями, рольовими графами або плануваннями сценаріїв.

5. Групова робота під час навчання, виконання завдань і розбір кейсів значно підсилюють увагу. Коли ми вивчаємо готові моделі – лідерства, мотивації, управління часом чи емоціями, то вірогідність того, що ці знання ми використовуватимемо в майбутньому – менша. Тому що не запам’ятаємо. Чим більш чітку інструкцію під час навчання ми отримуємо – що конкретно робити, працююча модель управління, готова система мотивації – тим менше користі від такого навчання.

Чому? Якщо одним реченням – мозок неохоче обробляє готові патерни і системи. Якщо ви не створюєте власне "павутиння", вплітаючи отримані знання в раніше відомі, мозок не обробляє інформацію. Ви почули, побачили щось нове – і дуже скоро забули.

Як такий парадокс пояснює нейронаука? Інформація не зберігається прямо в гіпокампі у вигляді дискретних спогадів, як на жорсткому диску. Натомість спогади формуються з поєднання величезних мереж даних, пов’язаних між собою.

Чим більше об'єднань (або вхідних точок, пов'язаних з вихідною інформацією), пов'язаних з пам'яттю, тим міцнішим стає павутиння, яке плете мозок. Це означає, що міцні зв’язки пам’ять віднаходить легко. Гіпокамп активується, коли ми створюємо ці зв'язки – асоціації.

Проблема мультизадачності, а точніше нездатність мозку обробляти одночасно більше одного процесу, прямо впливає на процес сприйняття. Одна задача – в один момент часу. Наступне логічне питання: як отримана інформація перетворюється на знання і де знаходить своє місце в складних системах формування пам’яті. Як і де формуються спогади? Як ми потім дістаємо з тенет пам’яті ту інформацію, яку вивчили? Як ми знаємо, що це те, що треба? Нейронаука доводить, що повторення справді стимулюють запам’ятовування, але мають обмежений вплив на створення тривалого навчання.

Повторення нового слова 30 разів не обов'язково додає його до довгострокової пам'яті. Так що ж працює?

Як психологічні, так і нейронаукові дослідження показують, що ключ до оптимізації навчання та побудови довготривалої пам'яті полягає у створенні "володіння" змістом навчання.

Ця власність або "генерування власного навчання" відбувається, коли людина мотивована розуміти, контекстуалізувати, зберігати та застосовувати знання по-своєму.

Тому так важливо, сприймаючи інформацію, трансформувати її в зрозумілий для вас особисто контекст і усвідомлювати її значення особисто для вас, а не взагалі.

Ключове питання: що те, що я дізнався, означає персонально для мене?

Пошук відповіді на це питання, ментальна робота з асоціаціями, активує гіпокамп. Один з ефективних способів створення асоціацій полягає в тому, щоб заохочувати учасників навчального процесу оцінювати зміст інформації і порівнювати його з існуючими знаннями або трансформувати інформацію в складніші і глибші системи у порівнянні з тими, що були відомі раніше.

Читайте також: Психологиня: Як повернутися в робочий режим і правильно розподіляти час

Тут корисними будуть такі питання:

– як іще я можу використати ці знання? 

– які ще способи (варіанти, емоції, реакції) я маю тепер в своєму арсеналі?

Результати одного з численних досліджень показали значне збільшення пам’яті, коли учнів попросили розповісти про три представлені ним предмети, попередньо упорядкувавши їх за певним принципом. Таке покращення пам’яті вчені пов’язали з активацією гіпокампу під час виконання цього завдання.

Takeaway

1. Наша пам’ять – це павутиння, яке ми плетемо, пов’язуючи нову інформацію з відомою раніше через глибокий аналіз і рефлексію.

2. Ми точно будемо отримувати більшу цінність від нових знань, якщо будемо систематизувати і аналізувати отримувану інформацію через власний досвід. Тобто щоразу запитувати себе: що це означає конкретно для мене?

3. Надзвичайно ефективно працює самостійне визначення нової моделі, алгоритму і т.д. на основі отриманих знань.

4. Не давати готові алгоритми, а створювати самостійно.

5. Кожен людський мозок унікальний – на мові знань це означає, що кожен із нас має самостійно опрацьовувати і вплітати у своє павутиння отримувані знання. 

6. Уважно співставляйте щойно вивчене з вже наявними знаннями і надавайте власного значення новим знанням і способам їх застосування.

Бажаю нам з вами власних відкриттів і міцного павутиння, сплетеного із нових знань і старого досвіду.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram