Рекордна поразка київського "Динамо" від лондонського "Челсі" зовсім не шокувала вболівальників. Невже, ми вже звикли до невдач?

"Динамо" нерозбірливим почерком переписало сторінку в своїй історію: тепер найрозгромніша поразка на домашньому полі – вчорашні 0:5 від "Челсі". До того ж це повтор антирекордів за всі часи. Рахунок з кодовою назвою "какая боль" зустрічався раніше у "Динамо" лише двічі – в гостьових матчах проти "Бенфіки" (1992 рік) і "Ювентуса" (2002).

Якщо коротко: грало "Динамо" погано, програло – закономірно. Могли кияни й більше пропустити. Але й на один гол супернику теж "награли"... По матчу все. Тепер про інше.

Такий провал, хай навіть у поєдинку з суперклубом, – факт ганебний для будь-кого, тим більше – для легендарного ДК. Але вболівальники залишали НСК "Олімпійський" у досить непоганому настрої, навіть з гумором коментували розгром. А ультрас десь аж занадто тепло подякували футболістам, які підійшли до фан-сектору після фінального свистка. Да що там – навіть фейсбучні експерти якось не дуже затято критикували і знущалися над "Динамо"...

Читайте також: Жаль, что Лобановский покинул нас так рано

Простим аргументом: "Ми стали звикати до поразок" – все це не поясниш. Все-таки – 0:5! Як до такого звикнеш?! Тут, скоріше, інше: як-то кажуть, всі все бачили – всі все зрозуміли. Ну який сенс сварити свій вірний "Ланос", якщо на трасі його стрімко обганяє "Феррарі"? Тим більше всі таки пам’ятають: допоки "Ланос" мчав наввипередки з машинами свого класу, все було досить непогано...

І проти "Челсі", давайте визнаємо, динамівці зіграли непогано – як для свого рівня. Для свого. Але не для рівня "Челсі". Звісно, маючи гандикап у три голи, лондонський болід не розганявся у Києві на повну. Але його потужність така висока, що достатньо лише трохи натиснути на газ – і конкуренти вже далеко позаду. "Динамо"-машина могла змагатися з суперником (якщо не успішно, то хоча б достойно), лише якби зрослися до купи три елементи:

1) оптимальний склад;

2) оптимальна форма;

3) везіння.

Але жодного з цих елементів – навіть не всіх трьох одразу, а жодного (!) – у "Динамо" не було.

Отож, всі, хто тверезо мислить (а тверезо мислити можна навіть у нетверезому фанатівському стані), з прикрістю дивилися на табло, але не волали "Ганьба!" і тому подібне. "Динамо" в цьому єврокубковому сезоні вичавило із себе все, що могло. А могло не так уже й багато…

Читайте також: Уходящая футбольная эпоха

Втім, це мій – вболівальницький погляд. Цікаво: що думають в "Динамо"?

Головний тренер Олександр Хацкевич на післяматчевій прес-конференції відповідав традиційним набором фраз штибу:

Ми не хотіли програти з таким рахунком, але що сталося, те сталося… 

Загалом наставник виглядав досить спокійним (хоча хтозна, що там на душі) й спалахнув на кілька секунд лише одного разу – коли журналісти поцікавилися його думкою про можливу відставку. "Це питання ми тут з вами точно не будемо обговорювати!" – відрізав Хацкевич. Білоруса можна зрозуміти, адже такими "допитами" його мордують ледве не з початку осені. І подібніі розмови аж ніяк не покращують мікроклімат в команді. Але з іншого боку, хто ж як не тренер в першу чергу має нести відповідальність за результат? За той результат, який нині дуже далекий від мрій вболівальників і керівництва клубу.

Звісно, ви можете сказати щось типу: "З таким складом команди навіть Гвардьола з Клоппом нічого не відяли б…". Але це слабкий аргумент. Згадайте історію "Динамо" – хто з кого і як ліпив видатні перемоги клубу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram