Що мене дивує, так це середньовічність деяких колишніх республік СРСР. Наче ж "одін народ" будували, одне "Лебедине озеро" дивились і видивлялись Гагаріна на горизонті, але від середньовіччя нікуди не втечеш.

Вічний Нурсултан тепер назвав своїм ім'ям столицю Астану. Власне, ніколи не розумів цього проміжного рішення. Треба було одразу так називати Акмолінськ-Целіноград ще в 90-ті та не мучитись. Тепер треба щось робити з назвою планети, Сонце теж якось бентежить. От прямо не знаю... 

Але поки повернемось на Землю. Чи поки що Землю. Назарбаєв зараз... це якщо б Кравчук залишився президентом назавжди, а після 5-6 термінів президентства очолив би Всеукраїнську козацьку раду, яка насправді і керувала б країною.

Читайте також: Токаєв вступив на посаду президента Казахстану

Місто Київ довелося б перейменувати на Леонід. На місті Труханова острова довелось би ставити велику позолочену статую Данілича у 1934 метри у висоту (рік народження кормчого).

Між Нурсултаном та Леонідом почали б будувати Hyperloop – з зупинкою у Владімєрє. Принаймні б точно почали копати тунель для цього.

Але чомусь в СРСР була одна єдина КПРС, з Лєніним і Анджелою Девіс, але після 91-го року виявилось, що хтось одразу повернувся у Середньовіччя, не приходячи до політичної тями.

Читайте також: Відставку Назарбаєва можна розглядати в контексті трикутника Казахстан-США-РФ – юрист

Найбільша проблема "нурсултанів" в тому, що рано чи пізно їх клан повинен йти чи його починають міняти. Ассад-Кастро-Лукашенко знають, про що мова.

Леоніде Макаровичу, дякуємо, що Київ залишився Києвом, а ви спокійно пішли. Хоча замість нього тоді краще було б обрати президентом Чорновола, але чому дивуватись – народ у нас дуже дивно ходить на вибори.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram