Археологи знайшли на заході Казахстану 1500-річні "золоті черевики", які належали представниці місцевої еліти.

Пара 1500-річних "золотих черевиків", виявлених у гробниці елітної жінки на заході Казахстану, дає захопливе уявлення про багатство та майстерність суспільств, що існували вздовж Каспійського моря в період після гуннів, інформує UAINFO.org з посиланням на Korrespondent.net.

Ця знахідка була зроблена на кладовищі Каракабак, розташованому на півострові Мангишлак, неподалік від сучасного міста Актау, де археологи виявили гробницю жінки з еліти, похованої в розкішному церемоніальному одязі, повідомляє Arkeo News.

Серед найбільш вражаючих елементів були черевики, оздоблені сяючою золотою фурнітурою, а також подібні вишукані прикраси на поясі та головному уборі. Збережені частини складаються з тонкого золотого покриття, нанесеного на пряжки та фурнітуру з дерева або інших органічних матеріалів, що створює враження розкішного "золотого взуття".

Археологи Андрій Астаф'єв і Євген Богданов розкопали та ретельно вивчили це поховання. Їхнє дослідження встановило, що гробниця належить молодій жінці, вдягнутій у надзвичайний церемоніальний костюм, розроблений для імітації царського одягу. Жінка також носила реконструйований головний убір, що складався з накидки, прикрашеної круглими золотими бляшками, та діадеми з червоного матеріалу, оздобленої прикрасами у формі маски. Центральна бляшка, розміщена на лобі, відтворювала форму елліністичного горгонеона, тоді як інші золоті дерев’яні прикраси, здається, запозичують елементи набагато давніших скіфських традицій.

Читайте також: У Британії під будівлею суду археологи знайшли частину середньовічного замку

Проте одна деталь робить цей костюм особливо унікальним: археологи встановили, що пряжки на ремені та взутті не мали практичного призначення. Їм бракувало кріплень, необхідних для звичайної носки, і, ймовірно, вони виготовлялися спеціально для похоронної церемонії. Іншими словами, це не обов'язково був одяг, який жінка носила за життя. Це була ретельно створена демонстрація статусу, призначена для її могили.

Артефакти відносяться до того, що археологи називають Шиповським горизонтом, колекцією предметів, пов'язаних з пізньогуннським та постгуннським періодами. Поховання зазвичай датується другою половиною п’ятого або першою половиною шостого століття нашої ери. Подібні предмети були знайдені в сусідньому Алтинказгані, що свідчить про те, що громади в регіоні мали спільних майстрів, технології або церемоніальні традиції.

Найбільш інтригуючою можливістю є те, що вишукані предмети не були привезені з далеких імперських центрів. Астаф'єв і Богданов вважають, що фурнітура для костюмів, ймовірно, виготовлялася в майстернях сусіднього поселення Каракабак, яке стало важливим ремісничим і торговим осередком на сході Каспійського моря.

Читайте також: Біля Сицилії на глибині 46 метрів знайшли 2100-річний римський корабель

Попередні археологічні дослідження в Каракабаку виявили свідчення металургії, ювелірства, склоробства та кераміки. Дослідження інших поховань у цьому районі також виявили ювелірні вироби в стилі перегородчастої кераміки, що свідчить про технологічний вплив, пов'язаний з візантійським мистецтвом, у той час як дослідники припустили, що принаймні частина цих предметів була місцевого виробництва. Тому золоті фурнітури для взуття є чимось більшим, ніж просто символами особистого багатства. Вони також можуть свідчити про місцеву промисловість, яка постачала престижні вироби кочовим елітам, що жили в Арало-Каспійському регіоні.

Археологи тепер вважають, що Каракабак міг бути важливим вузлом у стародавньому Азово-Каспійському торговому коридорі, що з'єднував Центральну Азію з Північним Кавказом, Поволжям, Південним Уралом та територіями далі на захід. Кладовище підтверджує цю картину. Недавні дослідження показують, що населення, пов'язане з Каракабаком, було культурно різноманітним. Деякі групи, здається, дотримувалися традицій, пов'язаних із зороастрійськими практиками, тоді як інші продовжували похоронні звичаї, що корінням сягають у пізньосарматський кочовий світ.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube