Начебто здорова ініціатива Мінсоцполітики одразу отримала жорсткий спротив. Чому так сталось?

Після того як Мінсоцполітики запропонувало законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці”, розпочалися гучні баталії щодо необхідності чи недоцільності такої ініціативи. Найгостріші питання стосувались сфери IT, однак насправді це питання значно глибше, а технологічна індустрія виступила лиш рупором.

В чому суть ініціативи?

Штрафувати компанії за укладання договорів ФОП замість офіційного працевлаштування постійних працівників. Ситуація, за якої компанії могли уникати сплати більших податків виникла завдяки у формулюванні визначення трудових відносин і гнучкості системи ФОП.

Чого прагнули досягти?

Мінсоцполітики намагалося вивести з тіні офіційних працівників, збільшити податкові надходження в бюджет, захистити права працівників та врегулювати трудові відносини між ними та їх компаніями. Начебто здорова ініціатива однак одразу отримала жорсткий спротив. Чому так сталось? Однією з ключових переваг ФОП є можливість сплати єдиного податку, який становить всього 5% замість 19,5%. Така різниця в податковому навантаженні має стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу. Так, власне, і відбувається. Однак цією системою скористались не тільки малі та середні підприємства, а і великі компанії, медіа і навіть IT-корпорації. Замість офіційного працевлаштування вони наймають ФОПів і сплачують щомісяця зарплатню у формі актів про виконану роботу, яку компанія замовила.

Читайте також: Експерт: Обсяги втрат бюджету від трансфертного ціноутворення більші, аніж від ФОПів

В цього є свої плюси і мінуси. З мінусів – незахищеність найманого працівника, адже по факту людина не працює офіційно, а виконує замовлення на певну роботу як сторонній підрядник, а тому в компанії немає жодної відповідальності, наприклад, за звільнення чи соціальний пакет, а також зменшене податкове навантаження. З іншого боку, саме ця система дозволила стати Україні привабливим майданчиком для технологічних корпорацій, про бум в цій сфері не говорить хіба що лінивий, тобто податкові надходження збільшились не за рахунок великого відсотку, а за рахунок кількісної характеристики працівників, задіяних в цій сфері. Прослідкувавши цю кореляцію можна зрозуміти, що зменшене податкове навантаження стає майданчиком для інвестицій і швидкого росту, збільшенню робочих місць, а регулювання викликає спротив.

Шляхи подолання кризи

Одним зі шляхів, що були запропоновані – є введення 5-ої групи ФОП для представників IT-сфери.

Така вибірковість, з одного боку, логічна, адже в багатьох країнах діють пільги для технологічної сфери, а з іншого – виглядає напівмірою і не вирішує проблеми глобально, адже такий шлях все рівно передбачає сплату податків за загальною системою, і як наслідок  цього – тінізацію IT-сектору. Рішенням цього питання могла б стати податкова реформа, проведена на базі аналізу періодичності і об’єму виплат ФОПам від компаній-роботодавців в різних сферах, адже це питання стосується не лише IT.

Читайте також: ФОП-2019: потенційні ризики

Маючи на руках статистику, можна зрозуміти затребуваність такої системи трудових відносин, проаналізувати зацікавленість компаній в такому найму та запропонувати здорову альтернативу, що не просто змусила б перевести всіх робітників в штат (що приведе до масових скорочень через збільшення сплати податків), а мотивувала б ресурсно зробити компанії це самостійно.

Наприклад, завдяки пільговому періоду в вигляді зменшених податків для компанії за ФОПів, яких перевели в штат, а також загальному зменшенні податкового навантаження для тих галузей, які показують швидкий ріст інвестицій та робочих місць завдяки використанню системи ФОП.

А можливо, використання системи ФОП у всіх сферах дасть більші надходження в бюджет, ніж трудові відносини до яких ми звикли. Необхідно шукати шляхи, які мотивують сплачувати в бюджет та виходити з тіні, а не робити ставку на збільшення податкового навантаження.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram