Так що – дебати про геополітику і зовнішньополітичний курс?

Звучить привабливо, особливо для мене і моїх колег-міжнародників. Але це лише на перший погляд. Насправді починати дискусію з питання "куди ми рухаємось" чи "якою має бути наша зовнішня політика" – це помилка. І навіть починати дискусію з запитання "що ми хочемо" і давати відповідь на питання, куди ми рухаємось після того, як визначимо, що ми хочемо – також помилка.

Читайте також: Кандидатів – на Майдан

"Конфлікти навколо того, що нам робити за кордоном, беруть свій початок з конфліктів навколо того, ким ми є вдома… Ми маємо знати відповідь на запитання хто ми  перед тим, як дати відповідь на запитання у чому полягають наші національні інтереси... і, відповідно, якою має бути наша зовнішня політика".  Це не я – це С.Хантінгтон.

Щоб знайти відповідь на питання, що робити у такому швидкоплинному світі, нам потрібно дати спочатку відповідь на інші запитання: хто такі ми, де ми зараз знаходимось, що з нами відбувається, чого, зрештою, ми хочемо, які наші пріоритети, стратегія розвитку країни і як цього досягти в нинішніх умовах. 

Читайте також: Гнів – ще не гідність

Ось про це кандидатам у президенти і слід насамперед поговорити на дебатах. 

І тоді стане зрозуміло: яка зовнішня політика нам потрібна – побудована на етнонаціоналізмі чи на концепції України як багатокультурного, багатоконфесійного, відкритого ліберального суспільства. А це дві зовсім різні зовнішні політики.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram