Рівень народжуваності в Україні постійно змінюється. Наприклад, приріст народжуваності спостерігався у періоди: 2001-2004 рр., 2005-2009 рр., 2010-2012 рр. Спад народжуваності був критичним з 2012 року по 2018 рік.

З 2012 року кількість новонароджених почала стрімко падати. Зокрема, у 2012 році народилось 520,724 тисяч дітей. За січень-листопад 2018 року на світ з’явилось вже 312,603 тисяч малюків. Тобто народжуваність у 2018 році по відношенню до 2012 року впала на 40 % і досягла рекордно низької відмітки.

Станом на березень 2012 року за даними дослідження компанії Research & Branding Group до підстав скорочення рівня народжуваності опитані респонденти віднесли: 68 % – відносно низький рівень життя населення; 24 % – висока смертність; 24 % – незбалансованість державної соціальної політики; 20 % – зниження цінності сім’ї; 12 % – збільшення українців, які не можуть мати дітей за станом здоров’я; 8 % – несприятлива демографічна ситуація минулих років; 6 % – утвердження "західної" моделі сім’ї.

Сьогодні до ключових чинників зменшення народжуваності відносять: зниження рівня дитячої смертності, зростання доступу до контрацепції, більш високий рівень зайнятості та освіти серед жінок.

Читайте також: На Рівненщині жінка народила вісімнадцяту дитину. ФОТО

А щодо страхів материнства? Чи впливають вони на небажання жінок народжувати? Адже, здавалося б, народження дитини є природнім бажанням кожної жінки. А материнський інстинкт – це саме те, що змушує представниць прекрасної статі на єдиному диханні пройти через вагітність та пологи.

Сучасна жінка скоріше профледі, бізнесвумен, леді бос, жінка-політик, аніж дружина, мати чи господиня. Більшість українок пріоритезують особистісний розвиток та кар’єрний ріст. Натомість материнський інстинкт відходить на другий план.

Спад економічного розвитку України та відсутність збалансованої державної політики позбавляє жінку можливості бути одночасно і успішною леді, і хорошою мамою.

Жінкам необхідно обирати: кар’єрний ріст чи побудова сім’ї. Бажання розвиватись в професійному напрямку, а також вимогливість до ролі дружини та матері – основні підстави відкладення заміжжя та народження дітей. Адже народити та виростити дитину – це лише початок. Виховання свого чада – ось на що слід звернути увагу.

Стандарти та підходи у вихованні дітей змінилися. Жінки повинні витрачати багато часу та енергії, щоб опанувати нову професію – професію мами. Тому материнство – це повноцінна робота.

Більшість обирає професійний успіх. Американський Національний центр охорони здоров’я наприкінці минулого століття зафіксував, що кількість жінок, які не бажають мати дітей, кожні кілька років зростала на 2-3 %. Такий вибір супроводжується бажанням присвятити своє життя кар’єрі та самореалізації.

Результати опитування міжнародної компанії PwC засвідчили, що жінки відстоюють свої кар’єрні інтереси. Більше того, для них це надважливо. Для 97 % респондентів головне – цікава робота та кар’єрний ріст. 75 % жінок хоче досягти вершини кар’єрних сходів. 73 % хочуть підвищення на роботі. 82 % – переконані у тому, що досягнуть своєї мети.

Українки все рідше хочуть народжувати. Не хочуть, бо бояться. В обіймах страху знаходяться і матусі від природи, і успішні леді бос. Для більшості жінок материнство – це не тільки побоювання за складність вагітності та пологів, а й страхи про можливість професійної кризи.

Жінкам доводиться самостійно боротися зі своїми страхами, причини виникнення яких найрізноманітніші А байдужість суспільства просто вбиває. Інколи ця байдужість доповнюється ще й нерозумінням з боку партнера.

Деякі просто впадають в паніку, коли мова йде про вагітність та пологи. Когось переслідують привиди з минулого, зокрема складність у стосунках з власними батьками. Та для переважної більшості дитина – це загроза фінансовій стабільності та втрата власної свободи.

До основних причин, які викликають страх перед материнством, можна віднести:

Віра в ідеальне та можливість його досягнення. Боязнь народжувати – проблема всіх перфекціоністок. Вони висувають занадто високі вимоги до себе як до потенційної мами. Ці жінки занадто педантичні у питаннях планування сім’ї. Якщо вони і будуть народжувати, то цьому передуватиме процес врахування найменших деталей. А це все час…

Особистісний фактор. До народження дитини необхідно підходити свідомо. Лише особистість зможе виростити та виховати іншу особистість. Тому розуміння всієї складності процесу виховання дитини викликає сумніви щодо власних педагогічних якостей.

Деформований материнський інстинкт. Є жінки, у яких розмови про "малесеньку лялечку" зовсім не викликають емоцій. Вони не проявляють любові до немовлят. Ці жінки не бачать радості в материнстві. Для них материнство – це одні недоліки: втрата свободи та власного часу, постійна втома та недосип.

Прояви минулого. У 90-і сім’ї з дітьми не жили, а виживали. Саме з дітьми були пов’язані значні грошові та фізичні витрати. Недивно, що нинішнє покоління прирівнює дітей до тягаря.

Фінансові питання та майбутні зміни. Складне дитинство відкладає відбиток і на дорослому житті. Жінки спрямовують всі сили на пошуки стабільності. Народження дитини лякає їх. Адже вона здатна зруйнувати омріяну, ледве досягнуту рівновагу…

Читайте також: В Україні кардинально зменшується кількість населення

Дійсно, страхи материнства – актуальна проблема сучасності, яка вимагає дбайливого ставлення зі сторони суспільства. Універсальних ліків від страхів материнства не існує, оскільки причини цієї недуги у кожного свої. Ці страхи сидять глибоко всередині кожної жінки. Тому єдиний рецепт – це зупинитись, вислухати та зрозуміти себе. Інколи необхідно звернутись і до висококваліфікованих спеціалістів – лікарів-гінекологів, психологів.

Однак, в більшості випадків страхи материнства лише опосередковано впливають на відмову жінок від материнства. Апріорі жінки "за" сім’ю. Та їм потрібна допомога… Допомога коханих, чоловіків… Саме чоловіки мають стати повноцінними партнерами.

Лише повноцінне партнерство та збалансована соціальна державна політика, збережуть інститути шлюбу та сім’ї в майбутньому. Адже тоді жінки на рівні з чоловіками розділять радощі і тягар батьківства, кар’єрного росту, а також буденне побутове життя. І можливо вже скоро Україна матиме позитивні тенденції у сфері народжуваності.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram