Чи може Конституційний суд України визнати, що люстраційний закон не відповідає Конституції?

Після оприлюднення інформації про можливу зустріч одного з керівників виборчої кампанії Володимира Зеленського Андрія Богдана із головою Конституційного суду Станіславом Шевчуком про такий розвиток подій – а його вже кілька місяців поспіль обговорювали кулуарно – заговорили й у медіа.

Читайте також: Суди стають знаряддям економічного реваншу та хаосу – Портников

І річ, звичайно ж, аж ніяк не тільки в Богдані. Річ у виживанні системи керування Україною в разі перемоги Зеленського на президентських виборах. Нова влада не може розраховувати на лояльність чиновників постмайданної епохи – просто тому що далека від більшої частини з них у ціннісному сенсі, а попутникам і пристосованцям не довірятиме. Але замінити цих чиновників можна тільки тими, хто працював в апараті до них, хто навіть краще за своїх наступників розуміє функціонування олігархічної системи управління та попрацює над відновленням того, що вдалося демонтувати після Майдану під тиском західних кредиторів. При цьому в чиновників нової влади дуже складне завдання – вони, умовно кажучи, повинні імітувати європейський вектор розвитку йі одночасно забезпечити свободу рук справжнім господарям країни.

Але більшу частина цих досвідчених і здатних управлінців, які перетворили українську економіку на випалену пустелю в інтересах сім'ї Віктора Януковича, люстрували. Для того, щоб послужити іншим сім'ям – не менш жадібним, але обачнішим – ці люди повинні повернутися у владу.

Зрозуміло, що для Конституційного суду таке рішення – це питання політичної волі. Причому не політичної волі Зеленського – навряд чи артист зрозуміє, що насправді відбувається. Ні, зараз ми можемо спостерігати тріумф колективної політичної волі самої системи, яка вкотре блискуче переграє і наївний народ, і довірливих кредиторів, і саму себе.

Читайте також: Захтінки vs реальність: топ-6 очікувань від наступного президента

Тому що якщо цій системі вдалося через Конституційний суд провести фактичну амністію капіталів за допомогою скасування статті про незаконне збагачення, то відмовитися від закону про люстрацію в майбутній політичній плутанині взагалі не складно. У ситуації, коли рішення, що суперечать одне одному, незабаром ухвалюватимуть одне за іншим, велика частина людей просто не помітить, що сталося. А Захід заспокоять обіцянкою прийняти новий, конституційний люстраційний закон. Правова держава, що вдієш!

Самообман у всьому цьому полягає в тому, що рано чи пізно такі маневри незмінно приведуть до обвалення самого державного каркаса, як це вже було 2014 року. Але українська еліта обожнює пиляти сук, на якому сидить, – і в цьому своєму вмінні вона нічим істотно не відрізняється від українського народу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram