Сьогодні на погоджувальній раді в ВРУ мала наголосити на енергетичних викликах, які стоять перед чинними на новообраними президентами України прямо «вчора», але які зараз активізуються на геополітичній арені.

1) постачання нафтопродуктів в Україну у зв'язку із рішенням РФ щодо заборони на експорт до України нафтопродукти. Співвідношення власного виробництва та імпорту в загальному балансі нафтопродуктів України в 2018 році становило 43% на 57% для автомобільних бензинів, 11% на 89% для дизельного пального та 24% на 76% для скрапленого газу. 

Не виключено, що російська сторона використає ситуацію не лише для дестабілізації економіки України, а й для просування на паливному ринку дружніх бізнес-груп – через надання їм або афілійованим імпортерам окремих дозволів на ввезення палива до України. 

Читайте також: Росія заборонила експорт нафти та бензину до України

Щоб уникнути подорожчання нафтопродуктів внаслідок можливого скорочення постачань з РФ, необхідна реальна диверсифікація постачань, нарощування імпорту з європейського напрямку, стимулювання операторів до підписання середньо та довгострокових контрактів, в тому числі шляхом залучення фінансового кредитування на прийнятних умовах, формування страхового запасу моторного палива усіх операторів ринку, створення і підтримання мінімальних резервів нафти та нафтопродуктів. Для реалізації цих завдань нам терміново потрібно внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про стратегічні резерви нафти й нафтопродуктів», що передбачено вимогами Директиви 2009/119/ЄС в Україні «Стосовно створення мінімальних резервів нафти та нафтопродуктів», яка імплементується Україною з порушенням усіх строків плану імплементації цієї Директиви.

2) Друге чутливе питання енергетичної безпеки пов’язане з перериванням транзиту російського газу через ГТС України в опалювальний сезон 2019-2020 років та реалізацію Росією проекту «Північний потік-2». Чинний контракт між НАК «Нафтогаз» та ВАТ «Газпром» щодо транзиту російського газу через територію України завершується 31 грудня 2019 року.

Читайте також: Небезпечна зброя російської агресії, якою легковажимо

На сьогодні Російська Федерація наполегливо готується до зупинення транзиту через українську територію з 01 січня 2020 року: накопичуються обсяги російського газу в підземних сховищах Європи, укладаються угоди про постачання скрапленого газу в рахунок зобов’язань Газпрому для європейських споживачів. Все це може призвести до того, що в опалювальний сезон 2019-2020 років ми можемо опинитися наодинці з нашими проблемами. Однак, накопичення потрібного обсягу запасів природного газу в ПСГ – це теж проблема. І її потрібно вирішувати як стратегічний безпековий ризик – фінансування має бути виділено і визначено відповідальна компанія. Або шляхом створення необхідного резерву, або за рахунок інших механізмів, які дозволять профінансувати закачування газу в українські ПСГ.

Сподіваюся, що попри різність політичних вподобань на виборах енергетичні експерти погодяться в одному – ці ризики реальні і їх треба аналізувати та пропонувати рішення. Це виклики, які стоять перед Україною, а не окремими командами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram