4 квітня в Україні стартувала вступна кампанія дітей до першого класу. У Міністерстві освіти і науки України стверджують, що жодних нових змін до порядку прийому дітей у школу немає і випробовується та система, яка була впроваджена минулого року.

А саме – зарахування дітей до першого красу без конкурсного відбору, але за територіальною приналежністю.

Школа – не рукавичка. Попри те, що загалом в Україні кількість школярів зменшується, у столиці у 2017-2018 навчальному році кількість учнів, у порівнянні з минулим навчальним роком, збільшилася майже на 10 тисяч, що становить близько 4% від їх загальної кількості.

За даними Департаменту освіти Київської міської державної адміністрації, найбільша кількість учнів у таких районах:

– Дарницький (40,9 тис. учнів);

– Деснянський (35,2 тис. учнів);

– Дніпровський (34,3 тис. учнів).

Найменша кількість:

– Печерський (18,7 тис. учнів);

– Подільський (19,3 тис. учнів);

У Департаменті освіти КМДА стверджують, що щорічно збільшується й кількість першокласників. Так, зазначається, що у 2017-2018 навчальному році розпочали навчання 32311 першокласників, що на 7% більше, в порівнянні з попереднім навчальним роком. Їхня кількість збільшується у тому числі, і за рахунок тих, хто переїздить до Києва з інших регіонів.

Читайте також: Коли відмовити не можуть, але тобі не раді: реалії українських шкіл

Цього навчального року очікується, що у Києві до першого класу піде понад 34 тисячі дітей. Тож, якщо на 31 травня кількість поданих заяв не перевищує кількості місць, то не пізніше 1 червня видається наказ про зарахування усіх дітей.

Якщо місць у школі не вистачає, то до 15 червня мають зарахувати всіх інших дітей за результатами жеребкування. Воно проводиться з 5 до 10 червня та є публічним.

Якщо ж місць для дітей без підтвердженого місця проживання у школі не вистачить, тоді управління освіти району має запропонувати батькам перелік найближчих шкіл, куди їх точно зарахують, але як близько від дому буде школа – питання.

За даними КМДА, школи у столиці переповнені і щорічно зростає середня наповнюваність шкільних класів, де в середньому перебуває понад 27 учнів. А найбільш перевантажені у Дарницькому районі Києва, де в кожному класі навчається понад 30 дітей.

Шлях до школи. Право на першочергове зарахування мають діти, які проживають на закріпленій території обслуговування (мікрорайон). Місце проживання треба підтвердити. І якщо немає так званої "прописки", завіреного у нотаріуса договору оренди чи посвідчення внутрішньо переміщеної особи, то шанси на зарахування дитини до бажаної школи значно знижуються.

Щоб подати заявку на зарахування дитини в школу, необхідні:

– паспорт,

– заява батьків,

– копія свідотства про народження,

– оригінал медичної довідки (086-1/о)

– документ, що підтверджує місце проживання.

Ось так виглядають вимоги на офіційних сайтах шкіл:

Для того, щоб оформити медичну довідку, дитині необхідно пройти обстеження – здати аналізи, пробу Руф'є та пройти огляд таких лікарів, як окуліст, лор, стоматолог, хірург і ортопед.

Особисто мені з сином це вдалося зробити тільки протягом двох тижнів: до кожного лікаря потрібен попередній запис і часто все записано на тижні вперед. Особливо важко, як виявилося, потрапити до дитячого ортопеда.

Підтвердити місце проживання без реєстрації у Києві ще більш складна задача. За даними МОН, підтвердити місце проживання дитини можна такими документами:

– паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

– довідка про реєстрацію місця проживання дитини або одного з її батьків чи законних представників;

– довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

– документ, що засвідчує право власності на відповідне житло;

– рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

– документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізособами (за умови його реєстрації або нотаріального посвідчення) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

– довідка про проходження служби у військовій частині;

– акт обстеження умов проживання.

Зазначається, що цей перелік не є вичерпним і підтвердженням також може бути інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

Враховуючи те, що власник квартири, яку ми орендуємо, навідріз відмовив у прописці чи бодай оформленні договору у нотаріуса, то ми звернулися до Центру надання адміністративних послуг Дарницького району Києва, щоб якимось іншим чином підтвердити місце проживання дитини.

У ЦНАП відповіли, що немає жодної можливості оформити посвідку, яка підтверджує місце проживання, оскільки не можна видати акт обстеження житла. Єдиний варіант, який там запропонували, – вмовити власника квартири дозволити прописатися у його квартирі. Вибачились і побажали удачі.

Читайте також: Журналістка: На жаль, в сучасній Україні освіта — це переважно щось для галочки

Разом з тим у Дарницькому управлінні освіти повідомили, що батьки мають право подати необхідні документи до будь-якого закладу освіти (без обмеження їх кількості) для зарахування на вільні місця.

Тож, щоб дитина отримала хоч якийсь шанс потрапити до школи, ми подали документи до трьох шкіл, які більш-менш наближені до фактичного місця проживання.

Ми подали довідку з ОСББ, яка підтверджує проживання за вказаною адресою, хоча це не той документ, який передбачений переліком. У закладах освіти документи прийняли, але попередили: вільних місць може і не бути та напівжартома додали, що навчатися  можна і через інтернет.

У Міністерстві освіти та науки кажуть, що про проблему знають. Керівник експертної групи з питань державно-громадського управління освітою МОН Володимир Божинський зазначає, що "прописка це пережиток минулого, який не корелюється з чинним законодавством і реаліями".

При цьому він наголошує, що підтвердити місце проживання все ж треба, оскільки органам влади треба мати якісь дані, щоб розуміти скільки дітей будуть навчатися у тій чи іншій школі і з того розраховувати місця в навчальних закладах.

Представник МОН переконує, що скарг від батьків щодо зарахування дітей за місцем реєстрації чи щодо підтвердження місця проживання міністерство не отримувало.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram