Для мозку сон – це просто інша форма активності. Надзвичайно важлива. Те скільки і як ми спимо, прямо визначає якість нашого життя.

І якщо ви з тих, хто в ніч перед екзаменом чи контрольною ховали книжку під подушку, а зранку повторювали вивчений матеріал – поверніть собі цю звичку.

Розберемося? Наша нервова система відрізняється від нервової системи молюска тим, що "вміє" набувати нових рефлексів, не закладених від народження. Через отримання нового досвіду і його запам’ятовування ми розвиваємось.

Фізіологи виділяють два види пам’яті – тимчасову (оперативну) і довготривалу. В одних ситуаціях ми запам’ятовуємо інформацію на короткий проміжок часу і якщо не повертаємось до неї, забуваємо її. В інших ситуаціях ми запам’ятовуємо інформацію назавжди.

Читайте також: Социальный джетлаг. Можно ли отоспаться на выходных?

Еволюційно ці два види пам’яті необхідні саме тому, що організму не потрібно пам’ятати про все, що з ним відбувається. Особливо, якщо ця інформація не критична для виживання і ніколи більше не знадобиться. Мозок вибирає, яку інформацію обробляти і зберігати, а яку пропускати як і мільйони інших сигналів, які він отримує щосекунди. Вирішує він.

"Переформатування" інформації із тимчасової пам’яті в довготривалу – консолідація пам’яті – відбувається на двох рівнях. По-перше, на фізіологічному: якщо пташенят просто навчають якомусь рефлексу, то він збережеться назавжди в пам’яті, а от якщо одразу по тому з ними трапиться щось тривожне і стресове – наприклад, переляк, то рефлекс не збережеться. Тому що якщо протягом 20 хвилин після навчання відбуваються якісь процеси, не пов’язані із отриманою інформацією, мозок її не зберігає, а починає обробляти іншу, нову. 

Все тому, що зміни в структурі нервової клітини не відбуваються моментально під час навчання. Потрібен певний час для цілого ряду хімічних реакцій і перетворень, продукування необхідних білків і росту нових відростків.

Щоб коротка пам’ять перетворилась в довготривалу, в мозку мають утворитись нові міжнейронні контакти. Їх формування відбувається під час сну. Під час цієї трансформації інформація втрачає емоційний контекст, який супроводжував її під час запам’ятовування. Через певний час ми будемо пам’ятати факти, але вони більше не будуть прив’язані до почуттів, які ми відчували в момент отримання цієї інформації.

Читайте також: Вопрос времени. Как найти свой идеальный режим сна и полноценно высыпаться

Тобто, якщо ми були засмучені чи збентежені в момент отримання інформації і потім заснули – ці емоції не сильно вплинуть на процес запам’ятовування. Але тільки в тому випадку, коли ми повноцінно виспимося.

В результаті виходить така схема: коли ми не спимо, нейрони отримують певний стимул і виконують відповідну процедуру, потім під часу сну ці клітини знову активуються і така нервова реакція стимулює довготривале запам’ятовування стимулу. Нейронаукою доведено, що пам’ять пов’язана із зміною стану і сили синапсів, а також чутливістю нейрону.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram