MENU

"Weather very warm". Коли новини стали "гарячими"?

337 0

Революційна технологія, яка прискорила медіа, наблизила війну і зробила журналістику такою, якою ми її знаємо. Ні, це не інтернет.

"Він поєднує собою всі держави світу. Неможливо, щоб старі упередження та ворожнеча існували далі після того, як був створений такий засіб для обміну думками між усіма націями на світі".

Можна подумати, що це цитата одного з ентузіастів всесвітньої мережі десь у середині 1990-х, коли багато хто ще вірив, що інтернет розв’яже проблеми людства. Та насправді ці слова 1858 року написали американські інтелектуали Чарлз Бріґс і Семюел Маверік. Вони вірили в нову технологію, здатну змінити світ – електричний телеграф. Цей винахід справді перевернув тогочасні комунікації з ніг на голову, змінив життя газет і журналістів, вплинув на економіку, політику та ідеологію, пише Мedialab.

Уперше електричний телеграф використали 1844 року у Сполучених Штатах Америки. Винахідник Семюел Морзе надіслав повідомлення від Балтимора до Вашингтона з біблійною фразою "дивовижні діла твої, Господи", яка згодом стала символом технологічних змін в Америці.

Читайте також: Без редактора

Телеграф принципово змінив формат комунікації для медіа: її швидкість уперше перестала залежати від того, як швидко пливе корабель, скаче кінь або біжить посланець. Тепер повідомлення можна було передавати на велику відстань за лічені хвилини. Це дозволило газетам отримувати набагато більший обсяг інформації та повідомляти про події оперативніше. Готуючи випуски, редактори почали залишати вільні місця на шпальтах для новин про те, що відбулося вчора або сьогодні, а не тиждень тому.

На шпальтах газет з’явилася рубрика By Magnetic Telegraph з найбільш актуальними коротенькими новинами. Якими були ці повідомлення, можна побачити в архіві газети The Daily Alta California, яка виходила у Сан-Франциско.

Уривок телеграф-повідомлення у газеті Alton Telegraph and Democratic Review, штат Іллінойс, 1848 рік

Зростання кількості новин, які тепер встигали повідомляти ще до того, як вони застарівали, та нові технології друку заохочували газети збільшувати тиражі. Якщо у 1840 році у світі надрукували менш ніж 200 мільйонів примірників газет, то у 1860 році їхня кількість зросла до 900 мільйонів.

Телеграф і ще одне "дивовижне діло Господа" – залізниця – сполучили різні регіони країн. Наслідки цього були особливо помітними у Сполучених Штатах, країні з величезною територією. Національні новини стали доступнішими для локальних газет. Історики припускають, що це прискорення комунікацій стало однією з причин Громадянської війни у США. Хоча Семюел Морзе вважав себе "американцем не з Півночі, не з Півдня, не зі Сходу й не з Заходу" й відчував, що "кожен у Сполучених Штатах є його побратимом", більшість співгромадян винахідника телеграфу почувалась інакше.

Доступність новин із інших частин Америки показала відмінності між Півднем і Північчю. Як пише Деніел Крофтс, газети перебільшували ці відмінності через політичні упередження. Вони поширювали стереотипи про південців як садистів і работорговців, а про північан як "жінкоподібних слабаків". Американський історик з університету Річмонда Едвард Еєрс вважає, що "давня взаємна ворожнеча Півночі та Півдня досягла кульмінації з поширенням залізниці, телеграфу та газет у 1840-х і 1850-х".

Завдяки телеграфу покращився зв’язок не лише між різними частинами країн, а й між державами. Особливо в Європі, де на порівняно невеликій території було багато держав. Міжнародні новини стали доступнішими до читачів. Серед медійних явищ, народжених завдяки телеграфу – репортажна та воєнна журналістика. Британського журналіста The Times Вільяма Говарда Рассела вважають одним з перших у світі воєнних кореспондентів. Він писав репортажі з Кримської війни в середині 1850-х та передавав їх телеграфом до редакції. Оперативні повідомлення про бойові дії, що відбувались за сотні кілометрів, були цікавими британським читачам.

Поява й розквіт інформаційних агенцій – також значною мірою наслідок появи телеграфу. Лише найвпливовіші газети за тих часів могли дозволити собі утримувати кореспондентів в інших містах, тому співпраця з агенціями, що мали свою мережу дописувачів, була вигідна для редакцій.  1846 року була заснована агенція Associated Press, 1853 – Reuters. Телеграфна мережа, в яку ці агенції вкладали багато грошей, дозволила їм стати найшвидшими джерелами доступу до новин. Наприклад, величезним успіхом для репутації Reuters стало те, що вона повідомила Лондон про вбивство Авраама Лінкольна на дві години раніше за інших. Агенція мала телеграфний зв’язок з Ірландією, куди приплив корабель зі звісткою про цю подію.

Читайте також: Професія – відносна штука

Можливість приділяти більше уваги національним і міжнародним новинам вимагала від авторів телеграфних повідомлень більш чіткої та зрозумілої мови без місцевих діалектів та жаргонних висловів. Дослідник із Колумбійського університету Джеймс Кері пише: "Телеграф вимагав чогось схожого на наукову мову, де слова мали б чіткі визначення, а конотація висловлювань була б під жорстким контролем. Якщо та сама новина повинна була бути однаково зрозумілою від штату Мен до Каліфорнії, мова мала стати стандартизованою".

А ще газетні повідомлення стали лаконічнішими. Телеграми оплачувались за слово, тому кореспондентам було вигідно повідомляти новини більш стисло. Короткі тексти були більш зосереджені на фактах, а не оцінках та інтерпретаціях. Так було закладено підвалини західних стандартів журналістики, які працюють дотепер.

Без сумніву, телеграф був революційною технологією для медіа. Та не всі вважали, що журналісти використовують нові можливості розумно. Американський письменник Генрі Торо писав: "Ми хочемо провести кабель під Атлантикою й на кілька тижнів наблизити Старий світ до Нового. Але першою новиною, яка потрапить у широке американське вухо, буде, мабуть, те, що принцеса Аделаїда захворіла на кашлюк".

Нічого не нагадує? Якщо ви міркуєте про те, чому інтернет замість усіх благ, які мав принести людству, змушує людей залипати в соцмережах і дивитись меми, знайте: півтораста років тому проблеми були ті самі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Захар ПРОЦЮК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини