Мартин звичайний

Статтею про те, як у центрі Сингапура зберегли зелену оазу для споглядання та відпочинку нікого не здивуєш. Я ж спробую здивувати й розповім вам про невелику зелену мандрівку центром Луцька.

"Чи виживе оаза дикої природи серед міста?" – таку назву екологічно-орнітологічну екскурсію нетрями кічкарівських ставків і заплав річки Омелянівки дали її чудові організатори – Павло Савчук, Максим Нечипорук та Юлія Грицюк. 3,5 кілометри маршруту пролягали поруч урбанізованого центру міста посеред закинутих іще з дев'яностих років ставків рибного господарства. Залишені без уваги людини, вони поступово перетворилися на ідеальне природне середовище для десятків видів пташок.

Черепаха болотяна

Усе почалося з мартинів, так-так, є така пташка, яку часто помилково називають чайкою. Винахідливі мартини оселилися в покинутих хатинах ондатр і вже сьогодні їхнє міське ґелґотання відповідає всім стандартам приморського узбережжя.

Читайте также: Як Луцьк отримав другу туристичну фішку – музей сучасного українського мистецтва. ФОТО

На початку екскурсії я отримала завдання (й водночас щиру дитячу радість) – записувати усі види, які нам вдасться помітити та сфотографувати. За дві години мандрівки ми зустріли: мартина звичайного, лиску, припутня, крячка річкового, лебедя-шипуна, крижня, пірникозу велику, горлицю садову, ластівку сільську, вівчарика-ковалика, сороку, кропив'янку чорну, очеретянку велику, бугайчика, курочку водяну, плиску білу, чаплю сіру, стрижа серпокрильця. Й усе це – майже у центрі Луцька!

Крячки річкові

Траплялися на шляху й болотяні черепахи, жаби-кумки, ондатри, які, виявляється, можуть затамовувати подих під водою аж на 20 хвилин, ну і здивовані мешканці сусідніх будинків, які не звикли до такої екскурсійної уваги.

Лиска

У Луцьку, як у місті річковому й вологому, особливо добре почуваються бобри. Відсутність природних ворогів і сприятливі природні умови призвели до того, що справжні архітектурні шедеври цих небезпечних будівельників можна зустріти скрізь, навіть у центральному парку. Цікавий факт: у минулому українці споживали м'ясо бобра навіть у піст, адже традиція визнавала його рибою.

Читайте також: Наші нелюди. "Я цих зросійщених, зрадянщених покидьків висилав би до Росії". ФОТО, ВІДЕО

Очеретянка велика

Окрім краси та відпочинку ці місця слугують важливими міграційними коридорами для сотень видів. Бездумна людська поведінка, меліорація, надмірна індустріалізація, неощадливе споживання ресурсів та й просто, зайвий поліетиленовий пакет поступово руйнують складний механізм життя на Землі. Адже кожна пташка, жаба чи олень – не просто тварина, а важливий елемент у планетарних процесах, про збалансовану структуру яких ми й гадки не маємо. Тому іноді варто просто не заважати, а природа поверне своє, як от на закинутих ставках у центрі Луцька.

Пірникоза із пташенятами

Висловлюємо щиру подяку організаторам екскурсії – відділу еколого-освітньої та рекреаційної роботи в Ківерцівському національному природному парку "Цуманська пуща" й особисто Павлові Савчуку, Максимові Нечипоруку та Юлії Грицюк.

Крячок річковий

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram