Дев’яте травня – очі б не бачили новин, друзі дитинства щиро шлють святкові відео, а я дивлюся перший епізод серіалу "Чорнобиль", і нігті впиваються в долоні.

Від лютої ненавісті. У мене, от чесно, часто виходить відмотати плівку і хоча б зрозуміти мотивацію тих, хто сумує за СРСР, але тільки не в цьому випадку. Ні-і. Про це в своєму блозі на сайті "Новое время" пише учасник групи Танок на Майдані Конго.

Чорнобиль – наш біль, відрізані скиби в кожному. Гаразд, не в кожному, природа не сприймає абсолюту, але у багатьох присутніх якусь кількість років життя буде втрачено. Років. Твого. Життя.

а) внаслідок помилки у випробуваннях;

б) внаслідок спроби приховати масштаби загрози;

Ось це Б, найбільше і дратує. Відбулася глобальна катастрофа, а тільки через три дні знизу третьої смуги газет з’являться шість куцих речень. А ви крутіться, як хочете, проблеми індіанців імперію мало хвилюють – їдьте з глузду від чуток і припущень, збирайте речі та біжіть на вокзал.

Читайте також: У США серіал "Чорнобиль" назвали кращим за "Гру престолів"

І величезне спасибі НВО за те, що вони показали, як це було. Я розумію, що з їхнього боку це не благодійність і не спецоперація, а бізнес – вони продали глядачам знакову історію. Просто цього разу вона про нас. І, будемо відверті, ми не так часто опиняємося в епіцентрі планетарного порядку: Чорнобиль, трохи Кличка, трохи Шевченка. Десь у такому порядку.

Гаразд, досить лірики, поговоримо про серіал. Атмосфера – ось головний козир "Чорнобиля". І не хоррор, і не голлівудський фільм-катастрофа з грандіозними панорамами і пафосними оркестровками, але пробирає до кісток. Міньки НВО – окрема поличка любові (відкрив дужки для прикладів, зрозумів, що їх дуже багато, закрив дужки), що вигідно відрізняє їх від конкурентів.

Примічаємо продюсера Керолін Штраусс, що відмітилася в більшості шанованих хітів НВО, і режисера Юхана Ренка, раніше музиканта, відомого як Stakka Bo (на мою скромну думку, його альбом "The Great Blondino" ідеальний для автомобільних подорожей по Черкаській області, спробуйте).

Ще один швед (до речі, першими тоді забили на сполох саме в Швеції, коли 27 квітня прилетіла радіоактивна хмара), Стеллан Скарсгард грає Бориса Щербину, голову комісії з ліквідації наслідків аварії (через два роки після Чорнобиля Щербина очолить аналогічну комісію після землетрусу у Вірменії). Але на першому плані не він, а інший член комісії, академік Валерій Легасов, якого майстерно зіграв Джаред Харріс ("Корона", "Терор").

Його історія і стає центральною, поступово вбираючи в себе дим нашої катастрофи. Каст в цілому хороший і правдивий, також варто відзначити увагу до деталей: радянське минуле намагалися відтворити достовірно – нам-то все знайоме, від шпалер і кахельної плитки до зачісок і нижньої білизни. Неточностей вистачає (на пожежниках не ті каски, ще й із зірками, в кадрі пластикові вікна і утеплені стіни в панельках, київські пейзажі замість московських), так само як і перебільшень, на зразок рішення відрізати жителям Прип’яті телефонний зв’язок або дурної сцени явління міністра шахтарям.

Але, по-перше, хіба ж нам не знати, що радянофобії багато не буває, а, по-друге, ми-то пам’ятаємо, що за все платять американські підписники НВО, а на їхню думку в СРСР будь-яку розмову починали зі звернення "товариш". Творці шукали баланс, спасибі їм ще раз, могли ж і балалайки на стінах ЧАЕС розвісити.

Серіал знімали в Литві (двори Прип’яті – у Вільнюсі, ЧАЕС – на закритій нині Ігналінській станції) і Києві. Шкода тільки, що першотравневу демонстрацію пустили під ніж, мабуть, через економію.

І ще про недоліки – вся лінія вигаданої білоруської науковця Уляни Хомюквідверто притягнута за вуха, привид Станіславського з’являється при кожній сцені з її участю і ані крапельки не вірить у те, що відбувається. Сценаристам був необхідний такий персонаж, щоб показати деталі розслідування, але цю проблему можна було вирішити якось витонченіше.

Читайте також: Сериал "Чернобыль": трагедия наша, но лучший фильм о ней сумели создать американцы

Але, ще раз, подібні деталі просто фіксує мозок, який розуміє, що на нараду до Горбачова людей з вулиці не пускають, але серце все одно прискорено б'ється. Воно шоковане тим, що відбувалося і стукає: "не забудь", "не забудь", "не забудь".

Пам’ятай, як у твій клас перевели дівчинку, яку батьки відправили подалі з Києва. Куди змогли, хоч до Харкова. Пам’ятай, що бабуся говорила Чорнобиль і на твої дурні запитання відповідала, що все це – підступи злих імперіалістів, яким дай волю – все у нас підірвуть. Ніби це не радянська влада влаштувала ядерний вибух у Харківській області. Пам’ятай фразу "покайся, Иваныч! Тебе скидка будет". Червоні не каялися і не планують цього робити. Досі. Ну, так і знижок їм теж не буде. Ніколи.

Все це слід пам’ятати і передавати далі. Бажано, в прайм-тайм і на великому каналі. Раз вже у нас не виходить достукатися до власних громадян, нехай закордон допоможе – Netflix про Голодомори, Hulu про вибух ДніпроГЕС, Amazon – про чорні свитки. Розумному було б достатньо й одного сюжету, але Плавта не приймали в піонери.

Разом: 9 з 10 з тегом #НБ – Необхідно Бачити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram