MENU

5 років Кличка: що мер обіцяв киянам і що з цього виконав

1069 2

5 червня виповнюється рівно п’ять років як Віталій Кличко після перемоги на виборах посів місце київського міського голови. А 25 червня – п’ять років як він у кріслі голови Київської міської державної адміністрації, куди його призначив президент. Поєднуючи у своїх руках дві посади у місті, Кличко мав чимало можливостей втілити своє бачення майбутнього столиці.

«Хмарочос» проаналізував передвиборчу програму мера за 2015 рік, щоб зрозуміти, наскільки реальні зміни у місті відповідають його задекларованій візії.

Київ у рейтингах

У передмові до програми мер ставить перед собою амбітну мету: вивести Київ за комфортністю проживання та станом культурного й економічного розвитку на один рівень з кращими столицями Європи.

Коротко оцінити результати його роботи у цьому напрямку допоможуть міжнародні рейтинги. Для прикладу, у рейтингу комфортності міст світу від «The Economist» Київ дійсно піднявся на кілька позицій у 2018 році та посів 118 місце з 140. Місто набрало 56,6 балів зі 100 можливих. У попередні три роки столиця України займала 132-131 місце.

У рейтингу якості життя у містах світу компанії Mercer за 2019 рік Київ опинився на 173 місці. Поруч – Санкт-Петербург та Кампала, столиця Уганди. Минулого року ми мали ідентичний результат, а у 2016 і 2015 роках місто займало 176 сходинку, ставши одним із найнижче оцінених міст Європи.

За індексом якості життя від сервісу порівняння цін у містах Numbeo Київ опинився на 192 сходинці рейтингу із 226 міст, поступившись Львову (174 місце). Показники, серед який, наприклад, купівельна спроможність та індекс забруднення, відстежуються за оцінками користувачів. Вони дійсно покращилися у порівнянні з 2015 роком.

Крім того, Київ значно покращив свою позицію у рейтингу найбільших стартап-міст, посівши 34 місце у 2019 році та опинившись на рівні з Мадридом і Мельбурном. Ще у 2017 році столиця була на 63 місці.

Київ – місто, зручне для життя

Частина цього пункту програми Віталія Кличка присвячена інфраструктурі: майбутній очільник міста обіцяє забезпечити пріоритет пішоходів та громадського транспорту і переглянути транспортну схему міста. Хоча щодо інфраструктури в місті перед мером постало і багато питань, не зазначених у передвиборчій програмі.

У 2015 році Світовим банком була розроблена нова схема транспортних маршрутів Києва. У своїй програмі Кличко зазначає про намір її впровадити. Щоправда, станом на 2019 рік, лише кілька відсотків нової схеми були взяті до уваги, наприклад, запрацювали тролейбусний маршрут №30 та автобусний №114. Комплексна оптимізація маршрутної сітки так і залишилася на папері.

І хоча КМДА регулярно закуповує нові рухомі склади, вони не збільшують кількість машин на маршрутах, а замінюють вже зношений транспорт. При цьому розрахунок місткості не залишає сподівань на комфорт: на квадратний метр у «Київпастрансі» розраховують вмістити вісім пасажирів.

Читайте також: Кличко на благодійному аукціоні в США виставив лот з екскурсією Києвом

У програмі Кличко також обіцяє розбудовувати мережу міської електрички з Троєщини на Правий берег. Станція «Троєщина» з’явилася разом з самою електричкою у 2009 році, а «Троєщина-2» у 2012. Частота руху, як і комфортністьцього сполучення залишає бажати кращого. А іронічна конотація словосполучення «метро на Троєщину» хоч і не з’явилася за Кличка, за останні п’ять років не втратила своєї актуальності. Разом тим, деякі транспортні експерти вважають проект метро занадто дорогим та не найбільш ефективним вирішенням транспортних проблем району.

Міський голова почав розбудову Київського метрополітену, поки в інший бік – на Виноградар. Але і цей проект Кличка не оминула критика: експерти зазначають, що лінія розрахована радше на майбутню забудову столиці, ніж на розв’язання наявних проблем.

Ще одне інфраструктурне питання міста – дороги. Віталій Кличко часто зазначає кількісні показники: за 2016-2018 роки у столиці відремонтували близько 800 кілометрів шляхів, зокрема, Повітрофлотський проспект, проспект Перемоги та бульвар Шевченка. Проте, хотілося б також бачити показники якісні. Ремонт передбачає переважно заміну дорожнього полотна та мощення тротуарів, а ось реконструкція могла б забезпечити велоінфраструктуру, більше наземних переходів, зелених насаджень, паркувальних кишень та острівців безпеки. Таким чином покращилася б безпека та інклюзивність на дорогах.

До слова, обіцянка нових велодоріжок є у програмі Кличка. Проте перерахувати велошляхи у місті досі можна ледь не на пальцях однієї руки. Що іронічно, адже мер міста сам періодично користується велосипедом. Маршрут на Троєщині був збудований з порушеннями, а доріжка на вулиці Леонтовича, довжиною 250 метрів, жодним чином не поєднана з іншою велоінфраструктурою, як і новий велопішохідний міст. Бо інших маршрутів в місті просто немає.

У 2018 році Київрада таки виділила 50 млн гривень навіть не на будівництво, а на проектування кількох велодоріжок у столиці, зокрема, «Солом’янка-центр». Проте згодом Кличко перерозподілив ці кошти на ремонт Київського зоопарку. Сьогодні тендер на проектування жодної з трьох запланованих велодоріжок ще не був завершений: два тендери з початку 2019-го переносились сумарно 10 разів.

Один із задекларованих орієнтирів програми Кличка – пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем на вулицях Києва. Обіцяна пішохідна зона на Андріївському узвозі, Контрактовій площі та вулиці Сагайдачного дійсно запрацювала. Але останні два об’єкти все ще чекають на повноцінну реконструкцію. За останні роки у місті обладнали лише кілька наземних переходів, наприклад, на Хрещатику та біля Південного вокзалу. Але супротив чиновників навколо подібного проекту біля станції метро «Університет» доводить, що системного розуміння пріоритету пішохода в КМДА досі не з’явилося. Смуги для громадського транспорту почали виділяти делініаторами на окремих вулицях лише наприкінці 2018 року.

Крім того, існують інфраструктурні питання, вирішення яких, хоч і не згадане у програмі, необхідне для забезпечення дійсно комфортного міста. Наприклад, торішні зливи виявили проблеми з водовідведенням на вулицях столиці: дощова каналізація не впоралася з кількістю води, і кілька вулиць, а також тунель у Києві затопило.

Проблемою залишається й велика кількість автомобілів у місті. Після п’яти років на посаді Віталій Кличко все ще обіцяє побудувати систему перехоплювальних паркувань та посилити контроль за дотриманням правил паркування в центрі.

«Міст, що втомився», став чи не найбільш помітною проблемою міста останніх років. Шулявський міст, що довгий час перебував у аварійному стані, частково обвалився у лютому 2017 року, сигналізуючи про нагальну необхідність реконструкції. У березні 2019 року його закрили для проїзду та демонтували, за оцінками експертів роботи триватимуть 17 місяців.

Але є кілька «але». Попри спротив громадськості, наявність альтернативного проекту Віктора Петрука та успішних петицій, у КМДА вирішили не проводити архітектурного конкурсу. Шулявський шляхопровід реконструюватимуть за проектом неповного чотирилисника, розробленого інститутом «Київдормістпроект». Крім того, журналісти проекту «Схеми» виявили, що тендер на визначення підрядника, який будуватиме Шулявську розв’язку, розіграли між двома фірмами, пов’язаними із народним депутатом та президентом компанії «Укрбуд» Максимом Микитасем. Віталій Кличко колись був помічений з ним в одному чартері.

Один із київських довгобудів – Подільсько-Воскресенський міст, роботи зі спорудження якого розпочалися ще у 1993 році, – таки отримав перспективи бути завершеним. У 2018 році будівельні роботи знову активізувалися, за два роки міст планують відкрити для руху автомобілів. За словами експерта, сполучення дозволить розвантажити Північний міст та в перспективі все ж прокласти гілку метро на Троєщину.

Інші позиції у розділі про зручне місто стосувалися очищення міста, соціального захисту, створення публічних просторів та оновлення зелених зон.

Однією з обіцянок мера було очистити місто від МАФів та стихійної торгівлі. У 2016 році у КМДА затвердили Комплексну схему розміщення тимчасових споруд. Прогрес у цьому напрямку дійсно є: місце для торгівлі сьогодні можна придбатичерез систему електронних торгів, а від нелегальних МАФів очистили, наприклад, площу біля вокзалу, місце біля станцій метро «Тараса Шевченка» та «Політехнічний інститут», кілька підземних переходів. Проте велика кількість зупинок та переходів залишається захаращеними, а без належного контролю торговці повертаються і на вже прибрані локації. Тому говорити про остаточне очищення міста за п’ять років після призначення Віталія Кличка на посаду все ще зарано.

На чому Віталій Кличко дійсно зробив акцент у своїй роботі, так це на створенні та реконструкції зелених зон. З його слів, за чотири роки у місті відремонтували 339 парків та скверів. Серед них – парки «Перемога», «Наталка», «Муромець», сходи на Пейзажну алею тощо. Під питанням залишається лише якість проектів, адже вони робляться без архітектурних конкурсів. Детальніше про проблеми оновлених київських парків можна прочитати у окремій рубриці «Хмарочоса». Чи не найпоширеніші помилки – однаковий дешевий ФЕМ та однорічні рослини від «Київзеленбуда». Загалом, про підсумки роботи цього комунального підприємства говорить не стільки «вау-ефект», скільки існування виставки «Дезеленізація». Крім того, місто досі не встановлює сучасних та інклюзивних дитячих майданчиків.

Ще одна обіцянка у програмі – розвиток програми «Турбота. Назустріч киянам». Вона покликана допомогти соціально-незахищеним групам населення і передбачає матеріальну допомогу, безкоштовне харчування, пільговий проїзд, надання медичної допомоги тощо. Фінансування цієї програми дійсно збільшилося (хоча і не так стрімко, як міський бюджет): з 1,1 млрд гривень у 2016 році до 3,1 у 2019. Щоправда, більш ніж половина цієї суми покриває безкоштовний проїзд для пільгових категорій населення. Від ідеї монетизації цієї пільги у КМДА відмовилися.

Наступний пункт програми – створення Київської муніципальної поліції – також не був реалізований. Щоправда, не з вини Віталія Кличка: закон про «Про муніципальну варту» так і не був прийнятий Верховною Радою. Сьогодні у Києві діє громадське формування «Муніципальна варта», діяльність якої регулюється ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Члени організації співпрацюють з Національною поліцією, допомагаючи забезпечувати громадський порядок, запобігати злочинам та надавати невідкладну допомогу у разі потреби. У 2018 році формування включили до цільової програми «Безпечна столиця», у 2019 році на його діяльність буде виділено 21 млн гривень.

Читайте також: У Києві відкрили новий пішохідний міст на Володимирську гірку

Ще одним питанням залишається якість повітря в столиці. В окремі періоди рівень забруднення може перевищувати норму у шість разів, а кожен киянин міг би жити на рік довше, якби повітря було чистішим. Попри те, що планується запустити аж дві системи моніторингу якості повітря, сьогодні працює лише Центральна геофізична обсерваторія яка може забезпечити статистику, а не прогноз. Крім того, немає жодних системних заходів щодо зменшення впливу негативних факторів: кількості транспорту (90% викидів припадає саме на нього), відкритого ґрунту, припинення вирубки дерев.

Київ – місто, де владою є громада

У цьому розділі майбутній мер наголошує на прозорості та відкритості прийняття рішень та контролі за ефективністю використання комунального майна.

Обіцянка оприлюднювати рішення Київської міської ради на стадії проектів дійсно була виконана. Проекти рішень можна переглянути на офіційному сайті та відсортувати за номером, назвою, датою та суб’єктом подання.

Ще один пункт програми Віталія Кличка стосувався програми Smart City та системи електронного урядування. Smart city (розумне місто) — це місто, в якому використовуються сучасні технології для покращення якості життя у ньому. «Робота ініціативи базується на принципах відкритих даних, розумного використання цифрових послуг та прозорого управління», – зазначено на сайті Kyiv Smart City.

Ініціатива має кілька напрямків, зокрема, довкілля, безпека, інновації, електронне урядування тощо. Серед проектів Kyiv Smart City – загальноміська система відеоспостереження, електронні табло на зупинках громадського транспорту та E-квиток. Із запуском останнього, до слова, було чимало труднощів. Завдяки запущеним цифровим сервісам сьогодні у Києві можна також подати електронну петицію та проект на Громадський бюджет, переглянути бюджет міста й державні закупівлі, записатися до лікаря, стати в чергу до дитсадка і зареєструвати домашнього улюбленця. Усі сервіси для електронного врядування та проекти Kyiv Smart City можна переглянути на сайті.

Чи не найбільшим досягненням у місцевому врядуванні стало запровадження системи Громадського бюджету. У Києві він працює з 2016 року. Бюджет участі дозволяє мешканцям за допомогою демократичної процедури подавати проекти та голосувати за них, розподіляючи кошти з міського бюджету. За час роботи системи кияни подали на голосування 3 тисячі проектів на суму понад 2 млрд гривень. З них переможцями стали 545 проектів, реалізували на сьогодні – 170.

У Києві в тестовому режимі працює е-квиток.

Традиційно найбільше проектів подають у категорії «Освіта» та «Спорт», чимала частина яких стосується закупівлі обладнання, утеплення шкіл, а також облаштування спортивних майданчиків та шкільних стадіонів. Можливо, таким чином кияни сприяють меру у досі вочевидь не виконаній обіцянці встановити сучасні спортивні майданчики в усіх шкільних дворах та поруч з великими житловими комплексами. Хоча у парках, що реконструює Кличко, такі майданчики дійсно облаштовують.

Детальніше: Острівці безпеки, велопарковки, скейтпарк: як виглядають вже реалізовані проекти Громадського бюджету?

Ще один інструмент залучення громади до прийняття рішень у Києві – петиції – працюють не так успішно. З 1 жовтня 2015 року до кінця травня 2019 на сайті міської ради було опубліковано 5 472 петиції, з яких лише 55 набрали необхідну кількість підписів. А повністю реалізували врешті лише 14. Наприклад, на прохання киян вуличних котів визнали частиною екосистеми міста, збільшили дозволену швидкість до 80 км/год на окремих вулицях, зупинили будівництво в парку Юність та повернули ділянку Скверу Небесної Сотні у власність громади. Попри необхідну кількість голосів киян, КМР не підтримала ідею показувати час до прибуття потяга у метро та реалізувати проект розв’язки Шулявського шляхопроводу Віктора Петрука.

Ще одним пунктом на шляху до «міста, де владою є громада» мав стати контроль за відкритістю та прозорістю тендерних процедур та надання землі та комунального майна у власність та оренду на конкурентних засадах. Сервіси ProZorro та ProZorro Продажі дійсно працюють у Києві, і за бажанням серед тендерів можна знайти як будівництво метро на Виноградар, так і закупівлю мітел для «Київзеленбуду». Через систему навіть почали здавати в оренду місця для паркування, надавати рекламні площі у метро та торговельні місця на Бессарабському ринку.

Щоправда, за ще більшого бажання серед тендерів можна знайти й такі, що викликають питання. І зазвичай стосуються вони далеко не мітел. Наприклад, вже згадана ситуація з Шулявським мостом та Максимом Микитасем. На сайті «Наших грошей» також можна знайти чимало новин про «микитасів»: так тут називають компанії, пов’язані з забудовником, що розігрують тендери між собою.

Київ – місто, де економіка є основою добробуту людини

У цій частині програми Віталій Кличко обіцяє суцільне зростання: зовнішніх інвестицій, видаткової частини бюджету, малого та середнього бізнесу.

Видаткова частина бюджету міста дійсно зросла у понад два рази: з 20 млрд гривень у 2015 році до 57 млрд сьогодні. Щоправда, тут важко виміряти внесок чинної адміністрації міста: з 2014 року в Україні відбувається децентралізація, у результаті якої місцеві бюджети значно зростають по всій країні, а не тільки в Києві.

У 2015-2018 роках у Києві існувала міська цільова програма сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку.  За статистикою, наданою у звіті програми, кількість підприємців та підприємств у місті дійсно зросла з 476 тисяч у 2015 році до 749 тисяч у 2018. Чи є це результатом роботи міських чиновників – теж питання. Загальне фінансування програми за чотири роки склало всього сім мільйонів гривень (хоча вона передбачала 48 млн). До слова, після закінчення дії згаданої програми, нової досі не затвердили.

Віталій Кличко на одному з інвестиційних форумів в Києві. Фото: Прес-служба КМДА

А ось обіцянка щодо запровадження інвестиційних форумів в Києві була виконана. Починаючи з 2016 року КМДА щороку організовує такі заходи, а очільник міста охоче на них виступає. Крім того, за останні роки у Києві почало працювати кілька відомих міжнародних компаній: з’явилися сервіси Uber, доставка Glovo та громадського велопрокату Nextbike, відкрилися магазини H&M, а незабаром почнуть доставляти речі з IKEA. А ось кав’ярень Starbucks, попри наполегливістьмера, в столиці все ще немає.

Ще один виконаний пункт програми – налагодження ефективної роботи центрів з надання адміністративних послуг. 11 ЦНАПів існувало в Києві ще у 2013 році, і їхній подальший розвиток тісно пов’язаний із реформою децентралізації. У місті була прийнята концепція розвитку таких центрів: вона передбачала уніфікацію їх роботи, розширення мережі та забезпечення матеріально-технічної бази (лише два ЦНАПа відповідали новим вимогам). Сьогодні центри успішно працюють, з’явився також веб-портал надання електронних послуг, хоча кількість доступних сервісів і залишає бажати кращого. Кількість ЦНАПів залишилась незмінною: один центральний та по одному в кожному районі столиці.

Київ – місто, де історія та сучасність перебувають у гармонії

У цій частині програми Віталій Кличко визначає такі орієнтири, як збереження природних ландшафтів та самобутніх історичних частин міста, недоторканність пам’яток культури, підтримка освітньої сфери та сприяння розвитку урбаністичної та традиційної національної культури.

До велопішохідного мосту над Володимирською гіркою залишається багато питань: стосовно якості виконаних робіт, дотримання авторських прав, раціонального використання бюджетних коштів. Ще одне зауваження стосується саме збереження історико-культурних зон, адже комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рекомендував зупинити будівництво. Заступник голови КМДА Олександр Спасибко тоді заявив, що підстав для цього немає.

Проте чи не найбільш показовим прикладом задекларованої «гармонії» стала Поштова площа. У 2017 році закінчили багаторічну реконструкцію наземної частини: тут встановили фонтан та лавки, у 2019 році відкрили також Річковий вокзал. А ось обіцяний кілька років тому пандус так і не збудували.

Водночас, стосовно підземної частини площі довгий час точилася боротьба. На місці запланованого ТРЦ тут виявили залишки старовинного дерев’яного кварталу XI-XII століть. Знадобилося кілька років та натиск активістів, щоб переконати муніципалітет принаймні забезпечити місце для музею на місці розкопок. Однак, торговельний центр тут все ж добудують.

Ще одним ТРЦ, що вступив у конфлікт з історією, став Ocean Mall. І поки активісти борються за збереження «тарілки» на Либідській та інших пам`яток модернізму, київські чиновники воліють не втручатися в конфлікт. Крім того, у місті залишилися десятки пам’яток архітектури, що перебувають у занедбаному стані, руйнуються та горять. Переглянути частину з них можна, наприклад, у проекті «Спадок у руїнах» програми «Схеми: корупція в деталях».

Взагалі, будівництву в столиці присвячено одразу кілька пунктів програми Віталія Кличка. Зокрема, очільник міста обіцяє мораторій на нову забудову в центральній частині міста, заповідних та рекреаційних зонах (спойлер: немає); контроль за дотриманням Генерального плану Києва та припинення хаотичної забудови.

Щодо хаотичної забудови можна навести кілька прикладів. Зокрема, у Протасовому Яру сьогодні з порушеннями, вирубкою зеленої зони та охоронцями-тітушкамиведеться будівництво 30-поверхового ЖК Tourbillon. Попри заборону Київради, забудовник восьмиповерхового готелю на Андріївському узвозі повернув дозвіл на будівництво через суд. Також не було до кінця розв’язано питання «будинка-монстра» на Подолі.

Переважно завдяки тиску активістів вдалося запобігти появі новобудов поблизу Совських ставків: суд врешті повернув землі у комунальну власність. Ще один житловий комплекс, будівництво якого таки вдалося частково зупинити, – «Патріотика на озерах» на Осокорках. На цій території тепер планують створити екопарк, хоча боротьба за повну зупинку будівництва ще триває. А ось єдиний прогрес, якого вдалося досягти у питанні комплексу «Ярославів град», який зводять на місці Сінного ринку, – зниження висотності у історичному центрі міста з 22 до 19 поверхів.

У багатьох випадках земля та права на будівництво дійсно були надані задовго до вступу Віталія Кличка на посаду, хоча журналісти розслідувачі й наводять багато виключень. Проте за п’ять років у місті так і не з’явилося системного механізму запобігання подібним випадкам. Часто для прийняття рішень в інтересах громади, а не забудовника, активістам доводиться місяцями ходити на засідання Київської міської ради та влаштовувати протести й мітинги. Але і тоді не факт, що їх почують.

Читайте також: Городская госадминистрация в адрес киевлян запускает "дурочку"– журналист

До 2020 у Києві діє прийнятий Генеральний план, який, однак, не зупиняє Київраду від погодження забудов, що йому суперечать. Річ у тім, що план вважають застарілим, а тому часто надають перевагу детальним планам території (ДПТ). У результаті цього між документами можуть виникнути суперечності. Новий генплан Києва повинні прийняти вже у 2020 році, проте, існують побоювання, що він, як і ДПТ, можуть допомогти легалізувати незаконні забудови та незаконно виділені ще за попередників Кличка землі.

Ще одним історичним процесом, що збігається з періодом Віталія Кличка на посаді, стала декомунізація. У столиці перейменували понад 200 об’єктів: проспект Червонозоряний перейменували на честь Валерія Лобановського, Петрівка стала Почайною, Московський міст – Північним, а Московський проспект – Степана Бандери. До слова, останнє рішення було сприйнято киянами спірно: петиція проти такого перейменування зібрала достатньо підписів, проте, не була підтримана КМДА.

Підсумовуючи, стосовно принаймні частини планів, задекларованих Віталієм Кличком, позитивний поступ дійсно є. Але практично в кожному пункті з’являється але: виконується тільки під натиском активістів або змінам посприяли загальноукраїнські реформи, або взялися за справу тільки нещодавно. Багато рішень спрямовані на швидкий та приємний результат, славнозвісний «вау-ефект», наприклад, відкриття скверів, мосту чи проведення великих конференцій. Водночас, у столиці залишається багато системних проблем, яким очільник міста та міської державної адміністрації Віталій Кличко не приділив достатньо уваги ані в програмі, ані в реальному житті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Вероніка ЛУЦЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини