Через забруднення річки Рось отрутохімікатами в Білоцерківському районі Київщини та в місті Умань на Черкащині припинили водопостачання.

На цей час спеціалісти вивчають якість води у місцях водозабору та водосховищах акваторії Росі. Поки цих результатів немає, населенню рекомендують утриматись від купання, вилову риби та випоювання худоби в цих водах. Місцеві екологи стверджують, що ситуація не катастрофічна, повідомляє BBC News Україна.

"Загрози немає". За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, на цей момент спеціалісти взяли проби води зі ставка, куди вилилися хімікати, та в річці Рось на території Вінницької та Київської областей. Результати аналізу на вміст хімічних речовин у воді мають оприлюднити 10 червня.

Через цю аварію у ніч на понеділок припинила роботу Білоцерківська насосно-фільтрувальна станція, яка забезпечує водою Білу Церкву Київської та Умань Черкаської областей. В Умані водопостачання здійснюється із резервуарів, запасу води вистачить на три доби. А в Білій Церкві запас значно менший, води вистачить лише на добу. Населення забезпечують водою за рахунок підвозу та бюветів.

Читайте також: У літньому таборі на Буковині отруїлися 30 дітей

Людям рекомендують не купатися в водоймах цих місцевостей, не ловити там рибу та утриматися від випоювання худоби в акваторії Росі.

Ситуацію вже прокоментував прем'єр Володимир Гройсман. Він запевняє, що ніякої загрози немає.

Що кажуть екологи? Черкаський еколог Олександр Позняков повідомив, що за його даними, до води потрапила група продуктів, які по класифікації належать до третього класу токсичності (помірно небезпечні). Тобто мова йде не про інсектицид "Нурал B", про який у неділю повідомили ЗМІ.

"За інформацією колег (дані попередні), на місці аварії виявлено перевищення по азоту амонійному в чотири рази, нітритам незначне, зменшення кисню від норми 4 мг/дм.куб. Масової загибелі риби та загибелі тварин не виявлено", – інформує еколог.

За його словами, сьогодні мова не йде про техногенну катастрофу. "Тобто ситуація більше місцевого рівня (локальна), чим катастрофічна", – пояснив він.

Працівниця реабілітаційного центру для пташок та звірів "Місячна долина" Олена Будзинська повідомила BBC News Україна, що в їхнє поле зору поки не потрапляли тварини, які могли б постраждати через цю екологічну аварію. Раніше вона закликала людей повідомляти про вражених хімікатами птахів та звірів.

Як сталася аварія? 9 червня близько п'ятої години ранку в ставок, що у Погребищенському районі, потрапила майже тонна пестицидів. За повідомленням Вінницької ОДА, отрутохімікати потрапили у водойму разом із вантажівкою. Транспортом кермували зловмисники, які викрали пестициди на одному із агропідприємств. Авто з крадіями перевернулося і шкідливі речовини потрапили в місцевий ставок.

Читайте також: Під Києвом сталася перша в Україні смертельна ДТП за участію TESLA. ФОТО

Білоцерківська місцева влада згодом заявила, що на території Погребищенського району загинула риба та інші мешканці водойм.

"Через 10-12 годин інсектицид досягне Білоцерківщини! Звертаємося до усіх мешканців з повідомленням про заборону вилову риби, купання та випасу худоби в акваторії річки Рось", - повідомили в райадміністрації.

Однак, за даними Вінницької влади, отруєння риби чи іншого серйозного впливу на довкілля не виявлено. Там пообіцяли зранку 10 червня оприлюднити всі необхідні остаточні аналізи. До результатів аналізів, людей все ж таки закликали утриматися від купання, ловлі риби, забору води з місцевої водойми чи напування худоби.

Погребищенська поліція одразу відкрила кримінальне провадження за фактом забруднення водойми, а також за фактом крадіжки пестицидів.

"Встановлено, що хімікати були викрадені з фермерських господарств Козятинського та Липовецького районів. Внаслідок загоряння автомобіля сталася розгерметизація частини ємностей з хімічними речовинами, внаслідок чого певна кількість речовини вигоріла та потрапила в водойму", - повідомляє сайт Вінницької поліції.

За даними ЗМІ, мікроавтобус був без номерних знаків, а його водій втік з місця події. Його досі шукають.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram