26 травня у Польщі відбулись п’яті вибори до Європарламенту. За їх результатами до Брюселю поїде п’ятдесят один депутат, що є найбільшою кількістю обранців серед інших країн Східної Європи. Після виходу Британії з ЄС, кількість польських депутатів збільшиться на одного. Про це в блогах "Фокуса" пише міжнародний спостерігач Сергій Сержан. 

Виборча система

На виборах до Європарламенту поляки використовують пропорційну систему з відкритими партійними списками. Територія країни поділяється на тринадцять округів. Сім округів утворені з окремих воєводств (адміністративно-територіальна одиниця рівня області в Україні), чотири округи – з двох воєводств і два округи є частинами одного воєводства (місто Варшава з прилеглими територіями).

У кожному окрузі виборчий комітет має можливість висунути список від п’яти до десяти кандидатів. Для цього у кожному окрузі потрібно попередньо зібрати не меньше десяти тисяч підписів. Для участі у виборах списки кандидатів повинні бути подані щонайменше у семи округах. 

Виборчий бюлетень має два розміри – формату А3 та А4 – залежно від кількості виборчих списків зареєстрованих в окрузі. Прохідний бар’єр становить 5%. ЦВК після отримання результатів з усіх округів здійснює розподіл мандатів серед виборчих комітетів із використанням методу Д’Онта. Мандати отримують кандидати, що набрали більшу кількість голосів у порядку черговості.

Серед цьогорічних відмінностей – голоси, подані на більш ніж двох сотнях закордонних виборчих дільниць та суднах, що перебувають під державним прапором Польщі, зараховувались до відомостей протоколу окружної виборчої комісії Варшави.

Граничний розмір витрат виборчих комітетів під час проведення передвиборної кампанії становив 0,60 польських злотих (приблизно чотири гривні) на кожного виборця в окрузі.

Організація виборів

Національна виборча комісія (НВК) – відповідник української ЦВК – є постійно діючим державним органом. "Вища виборча влада" складається з дев’яти членів, які призначаються на дев’ять років Президентом Республіки за поданням голів трьох вищих судів країни: Конституційного трибуналу (суду), Верховного суду і Вищого адміністративного суду. Кожен із судів подає до комісії по три особи. До складу Комісії можуть входити як діючі, так і судді у відставці із загальним обмеженням по віку до сімдесяти років. Членство у складі комісії діючого судді не звільняє його від виконання професійних обов'язків за основним місцем праці.

Серед основних повноважень НВК – встановлення результатів виборів, нормативне забезпечення виборчого процесу, розгляд спорів, утворення окружних виборчих комісій. Також комісія має право законодавчої ініціативи (з виборчих питань). Одночасно, НВК не має власного бюджету та не є юридичною особою, а перебуває на повному забезпеченні у Національного Виборчого Бюро, яке є виконавчим органом Комісії. Голова Бюро виконує обов'язки секретаря НВК з правом дорадчого голосу.

Читайте також: Как украинская трудовая диаспора меняет экономику Польши

Не пізніше як за п’ятдесят два дні НВК за поданням міністра юстиції формує склад окружних комісій у кількості від чотирьох до десяти суддів. Кількість членів ОВК у кожному випадку залежить від кількості виборців та виборчих дільниць в окрузі. Очолює ОВК виборчий Комісар, який призначається на 5-ти річний термін за поданням міністра внутрішніх справ. Крім того в ОВК у якості секретаря із правом дорадчого голосу працює місцевий представник Виборчого Бюро. Окружні виборчі комісії на виборах до Європейського парламенту здійснює нагляд за дотриманням виборчого законодавства дільничними виборчими комісіями, розглядає скарги, реєструє виборчі списки у окрузі. 

ДВК формуються ОВК за поданням виборчих комітетів політичних партій (не більше ніж по одній особі в одну комісію) та органів місцевого самоврядування. Існуюча практика демонструє, що партіям не завжди вдається мобілізувати достатньо людей до роботи у ДВК. Однак, все ж таки, бажаючих не бракує. Це пояснюється досить високими матеріальними стимулами, передбачених ща роботу в комісіях. Так, звичайний член комісії за свою роботу отримує 350 злотих (приблизно 2500 гривень), а голова – 500 (приблизно 3500 гривень). Кількість членів ДВК залежить від кількості виборців на дільниці. Загалом, в комісіях працює від семи (кількість виборців на дільниці до 1000) до тринадцяти (понад 3000 виборців на дільниці) членів ДВК.  В день голосування на 27 286 виборчих дільницях працювали понад 226 000 членів ДВК.

Як поляки голосують

Виборчі дільниці в Польщі відкриваються о 7.00, а закриваються о 21.00 (працюють на дві години довшеб ніж в Україні).

Цікаво, що у Польщі не голосують поза межами виборчої дільниці  – "на дому". Натомість, виборці можуть проголосувати на будь-якій дільниці, отримавши відкріпний талон, скористатись достроковим голосуванням поштою або надати довіреність на голосування іншій особі. Під час виборчої кампанії відкріпний талон отримали 118 763 виборця (менше 0,4% від загальної кількості зареєстрованих виборців). 10 828 надали довіреності на голосування, а 1063 скористались достроковим голосуванням.

У день тиші у Польщі заборонено розміщення нової агітації. Натомість, навіть якщо поруч з входом на дільницю розташовувався брендований (з портретом кандидата) мікроавтобус, активні дії по його усуненню заборонені, оскільки такий крок може бути розцінено як антиагітацію. На дільницях виборці звертали особливу увагу на прозорі скриньки для голосування. Цього року їх використовували вперше. Раніше скриньки були пофарбовані у кольори польского прапору.

При встановленні результатів голосування на дільниці поляки використовують "електроний протокол". Під час підсумкового засідання ДВК результати голосування записують у "чорновик", а вже, власне, сам протокол формується із допомогою комп'ютера та відповідного програмного забезпечення. Система перевіряє внесені відомості на предмет "критичних помилок" і після "підписання" за допомогою електронного ключа видруковує необхідну кількість примірників. Далі підписаний протокол доставляється до ОВК.

Чому вибори до Європарламенту у Польщі важливі і для України

Усі попередні рази поляки не приділяли гідної уваги голосуванню до Європарламенту - на вибори приходило не більше 25% виборців. Під час цьогорічної кампанії активність виборців склала рекордні 43%. 

Місцеві політологи пояснюють, що збільшенню явки посприяв і, так званий, високий політичний сезон, який триває у Польші цими роками.

До листопада в Польщі мають відбутися парламентскі вибори, а у 2020 році – президентські. Тому вибори до Європарламенту вважали таким собі "тренуванням перед серйозним забігом".

Читайте також: Как преодолеть влияние РФ на украинско-польские отношения

За останні роки відносини між Польщею та Україною похолодшали, хоча саме Польща вважалася одним з найактивніших "адвокатів" України у європейській спільноті.

За результатами виборів бар’єр у 5% подолали Об’єднана правиця (партії "Право і справедливість", "Порозуміння" і "Солідарна Польща"), Європейська коаліція (партії "Громадянська платформа", "Сучасна", Польська селянська партія, Союз демократичної лівиці, Зелені), партія "Весна" і "Конфедерація Корвін Браун Лірой Націоналісти".

Серед них симпатиками України, за словами місцевих політологів, можна вважати Об’єднану правицю, Європейську коаліцію і партію "Весна". Націоналістична "Конфедерація" навпаки не раз відкрито виступала проти великої кількості українців у Польщі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram