Сьогодні поговоримо про рекламу, яку ви не помічаєте. Так, я кажу саме про нативну рекламу. І якщо ви вважаєте, що сьогодні це рідкість, то я вам скажу, що ви просто її не помічаєте. Це тренд останніх років, який став актуальним не тільки для реклами продуктів та сервісів, а і для політичної реклами.

З одного боку, цей формат дозволяє користувачам знаходити цікавий контент, а брендам чи, наприклад, певним політичним силам ненав'язливо розповідати про себе, з іншого – багато людей відчувають себе обдуреними, коли розуміють, що матеріал був рекламним.

Одним із найперших прикладів нативної реклами стала реклама консервованого шпинату в мультику 1929 року. Головний персонаж, моряк Папай, дозволив в рази збільшити продажі цього продукту на території Америки. Секрет простий – Папай нічого не продавав і не нав'язував!

Читайте також: Класична історія політичної реклами

З нового – є гарний кейс, коли певні політичні сили безкоштовно готові відіграти концерт, звісно, нічого не продаючи та не нав’язуючи, але асоціюючи себе та ненароком нагадуючи.

Але це вже відвертий перебір із нагадуванням про себе, бо є простіші шляхи та ресурси для такої реклами. В основному, виділяють п’ять ключових інтерактивних форматів, які зараз використовуються у сфері нативної реклами:

– по-перше, це, звісно, проплачений контент, який показується в стрічці новин (наприклад, у Facebook або Instagram, детальніше про ці інструменти я розповідав в цьому блозі);

– по-друге, реклама в пошукових системах (і не банери, які замилюють очі, а якісна інтерактивна чи сторітейлингова реклама);

– блоки рекомендацій контенту, які дозволяють невимушено тим, хто цікавиться певною сферою, бачити ще більше інформації про певну персону чи партію;

– оголошення (реклама товарів і послуг, але які не прямо, а суміжно пов’язані з політичною силою або невимушено згадуються у ній);

– стандартна реклама IAB з елементами нативної;

Платформи для нативної реклами можуть бути відкритими або закритими – від цього залежить спосіб просування контенту.

При розміщенні на відкритих платформах контент просувається разом із майданчиком, за його сприяння, і більше ніде не публікується. Приклади: опубліковані твіти в Twitter, проплачені історії на Facebook, оголошення TrueView та інші види відеореклами на YouTube.

Відкриті майданчики відрізняються тим, що в тих самих соціальних медіа і на тих самих платформах розміщується брендований контент і рекламні повідомлення, джерелом яких виступає не майданчик, а сторонній ресурс, з якого і транслюється реклама.

Читайте також: Дебати як чемпіонат по брехні: переможе той, хто впевненіше бреше

Сьогодні ви можете де завгодно побачити, почути тиск політичної реклами, яка опосередковано може тиснути на вас, бо для політичних сил – це реально вигідний та позитивний спосіб і інструмент достукатись до більшості. Чому? Бо така реклама сприймається як частина контенту сайту, не ідентифікується користувачами як реклама, а тому не викликає відторгнення.

Кожна нативна рекламна компанія розраховує на особливості майданчика і знаходиться в контексті інтересів кожного користувача. Вона має більше шансів на вірусне поширення в соціальних мережах, а віральність реклами – це успіх. Відповідно, завдяки популярності вона володіє високим рівнем залученості і імунітетом до «банерної сліпоти» (це коли ми настільки звикли до реклами, що геть її не помічаємо).

До того ж, серед переваг – те, що у неї має конкурентного оточення, тобто в одну історію не можна втиснути рекламу двох партій, як, наприклад, це відбувається у банерній рекламі. А ще нативну рекламу не можна заблокувати.

Як бачите – суттєві переваги. Але для кого? Для політичних сил чи для вас? Певно, що для них. Тож будьте максимально уважні, читаючи кожен текст і переглядаючи кожне відео. Ну і, звісно, не забувайте про критичне мислення! На зв’язку!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram