MENU

У центрі Львова знайшли залишки костелу XVI сторіччя. ВІДЕО

449 0

Ілюстративне фото

У Львові, на площі Галицькій, на місці демонтованого фонтану Кульбаба, археологи виявили мури, що є фундаментом давнього костелу, який був знищений австрійською владою.

Як розповів молодший науковий співробітник РАС Остап Лазурко, йдеться про костел Воздвиження Чесного Хреста, що був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, повідомляє НВ з посиланням на ГалІнфо.

Працівник Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України, археолог Микола Шніцар розповів, що наразі археологи розчистили фундаменти старого фонтану "Світезянка". Також виявили кілька мурів старого костелу.

"Зараз маємо, фактично, кут костелу. Найбільший південний мур завтовшки 1,6 м, Ймовірно це фасадний мур. Інші мури мають ширину – 1,2 м. Також виявили мощення ХІХ ст.", – сказав Микола Шніцар.

Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар. Як зазначив археолог, під час розкопок трапляються людські кістки, але цілих скелетів поки не знайдено.

 

Читайте також: На київському Подолі археологи знайшли вулицю XVII-XVIII століть. ФОТО

Архітектор та дослідниця ренесансних споруд Алла Мартинюк-Медведська розповіла: "Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста, або ж капличка, бо він був невеликим за габаритами. Його було засновано у 1539 році, а добудовано у 1628. Архітектором храму був Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович".

За словами дослідниці, на жаль, достовірної інформації щодо того, яка була форма цієї церкви немає.

"Церква могла виглядати, як шпиталь Святого Лазаря на вул. Коперніка, у стилі ренесансу. Відомо, що храм мав невеликі габарити і радше це була капличка. Перша мапа, де церква позначена, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. До того історичні мапи були дуже схематичі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою", – зазначила Алла Мартинюк-Медведська.

Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.

 

Читайте також: Ділянка "Середньовічного Києва" на Поштовій площі визнана пам’яткою національного значення

У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.

Додамо, що 1880 році на площі Галицькій, де стояв фонтан "Кульбаба", з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича – Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура була втрачена після Другої світової війни. Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини