Антоніо Ґауді почав цікавитись архітектурою та малюванням ще в школі. Згодом вступив на факультет архітектури в Барселоні, до якого готувався, одночасно підробляючи креслярем у місцевих архітекторів...

На випускному іспиті його називали або генієм, або божевільним. Проте немає жодної згадки про те, що його нелюбов до прямих ліній та ненависть до теоретичних предметів (а так справді було) негативно вплинули на успішність в університеті. Це також не завадило йому зробити кар’єру одного з найвідоміших архітекторів світу.

Німецький режисер Герман Васке протягом 30 років досліджував природу креативності, збираючи унікальні інтерв’ю понад 50 відомих митців світу – від Стівена Спілберга до Далай Лами. Його напрацювання згодом лягли в основу документального фільму "Чому ми креативні?" Так от, деякі опитані причинами своєї творчості називали свою природу. Інші – посилались на вічну дитину, що живе в них. Проте багато хто з героїв висловлював подяку своїм батькам та вчителям.

Вчасно віднайти творче в дитині важливо. Ще відповідальніше спрямувати його в правильне русло. Хоча і українським школам, і батькам, напевно, варто спершу опанувати мистецтво "не заважати" дітям бути творчими.

Читайте також: Секрет найкращого у світі вчителя. Як розкрити дитячий потенціал?

Із цим добре справляється іспанська система освіти. Ставлення іспанців до творчих ремесел і професій дуже дружнє. Нижче кілька секретів від іспанських освітян. На них варто звернути увагу, щоб і українська спільнота могла дарувати нації митців.

1) 5 "С": спілкування, свіже повітря, спорт, середземноморська дієта, сієста. Уже змалечку іспанці вчать дітей спілкуватися між собою, старших – допомагати молодшим. В ясла дітей віддають з трьох місяців. Там вони перебувають до трьох років. Із 3 до 6 років діти отримують дошкільну освіту.

В Іспанії батьки не люблять декретних відпусток і свято вірять у те, що в цьому віці діти швидше розвиваються з однолітками. Є думка: що раніше дитина почувається вільною від впливу дорослого, то краще це спонукає її творчий розвиток. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні – творчі рішення приходять самі собою. Прояви креативності наявні там, де немає заборон, стримування, знання.

З 6 до 12 років маленькі іспанці ходять до початкової школи. З 12 до 16 діти отримують обов’язкову середню освіту.

Протягом усього навчання сидіння в класах рівномірно "розбавляють" активними заняттями спортом та прогулянками на свіжому повітрі. У початковій школі діти займаються садівництвом. Уроки фізкультури проводять тричі на тиждень (один з яких – плавання, інші два – групові заняття, які учні обирають колективно). А головне – не існує ніяких нормативів.

Більше рухаєшся – краще думаєш.

На обід у період сієсти в школярів є велика перерва, призначена для різних активностей і вживання їжі. У школах дітей годують за середземноморською дієтою, що включає страви з риби, морепродуктів, салати з оливковою олією та фрукти. Вважається, що таке харчування покращує настрій та спонукає до навчання.

2) А ось і шоста "С" – самостійність. Цікаво, що з перших класів батькам строго забороняється допомагати дітям робити домашні завдання. Іспанці вважають, що таким чином вчителі не відстежують, як добре і швидко дитина засвоює матеріал.

При цьому на домашнє завдання діти витрачають у середньому годину-дві, не більше. В Іспанії 10-бальна система оцінювання. Проте, залежно від школи і методики викладання вчителя, дітям дозволено власноруч виставляти собі оцінки в спеціально розроблених опитувальниках. Якщо не боїшся оцінки, це привід бути не таким як усі, відповідно, це можливість проявляти творчість.

Щоденників діти не ведуть. Поточні оцінки мають більше значення, ніж оцінки за контрольні. Це, на думку іспанських педагогів, спонукає в учнів почуття відповідальності за свою успішність.

3) Акцент на мови і написання творів. Ідучи в перший клас початкової школи багато дітей вже вміють рахувати, читати, навіть писати твори кількома мовами: іспанською, мовою автономії, а в деяких школах навіть англійською. Це не правило, проте більшість шкіл зараз стараються слідувати кембриджським стандартам. Варто сказати, що і приватні, і державні іспанські школи мають достатньо свободи в складанні шкільних програм, на відміну від українських.

У старшій і початковій школі іспанці приділяють дуже велику увагу написанню творів. Такі завдання практикують ледь не щотижня. Це також суттєво впливає на розвиток креативного мислення та швидкість думки.

4) Музика. У багатьох навчальних закладах такі творчі дисципліни, як музика, гра на флейті чи танець, ще з початкової школи за значенням не поступаються математиці чи природознавству. Проте визначальна особливість іспанських шкіл у тому, що класична та сучасна музика грає в шкільних коридорах на перервах, перед заняттями та під час сієсти.

Іспанці – естети ледь не з пелюшок.

5) Артпрофіль у старшій школі. У 16 років іспанські підлітки вирішують, чи навчатися далі в старшій школі, чи вступати до закладів на зразок наших профтехучилищ, чи йти працювати.

Читайте також: Інкубатор еліти, або Чому майже всі кандидати в прем'єри Британії – з одного університету

У старшій школі учні мають право обрати один із трьох напрямків: мистецький, гуманітарний чи напрямок науки і технологій.

На мистецькому напрямку більше не вивчають точних дисциплін, тим паче не складають іспити з них під час вступу до університетів.

Натомість вивчають історію мистецтва, дизайн, культурологію та інші потрібні предмети. Як у старшій школі, так і в університеті, отримуючи творчу професію, студенти 80 % навчального процесу здобувають практичні навички.

6) Фільми. Цілком поширеною методикою навчання в школах для іспанців є перегляд фільмів, які вони спільно аналізують, створюють до них ілюстрації, вигадують свої продовження та описують у курсових.

Таким чином школа розвиває абстрактне мислення, вчить висловлювати власну думку щодо різних явищ, процесів, розуміти особливості психології та власну позицію.

7) Емоційне виховання та волонтерство. Уроки емоційного виховання є також у кожній іспанській школі. Дітей навчають самоконтролю, самоаналізу, витримки, вміння визначати свої почуття.

Важливо, що волонтерство – це також одна з обов’язкових умов навчання в школах. Беручи участь у волонтерських проєктах, учні заробляють спеціальні бали, які позитивно впливають на їхню успішність і дають певні привілеї під час вступу в університет. Крім того, добрі справи розвивають емпатію, що має прямий зв’язок із творчістю.

Отож, усе просто. Дайте дитині більше свободи, відпочинку й спілкування з однолітками. Заохочуйте до спорту, здорового харчування і особистісного розвитку. Вчіть співчувати іншим і слухати себе. Головне – завжди враховуйте її думку. І тоді, можливо, ви створите комфортне середовище для формування таланту, яким згодом поділитесь з усім світом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram