Парламентська асамблея Ради Європи точно не є ключовою інституцією у європейській архітектурі безпеки, але повернення російської делегації туди матиме далекосяжні наслідки для європейської безпеки і української зовнішньої політики. 

Це рішення, попри його маргінальний практичний вплив, має величезне символічне значення, і саме з нього може початись перегляд санкційного режиму стосовно РФ.

Хоча цього можна і потрібно було уникнути. 

І я особисто, і мої колеги з Міжнародного Центру Перспективних Досліджень (МЦПД) вже багато разів повторювали прописну істину для нинішної системи міжнародних відносин: санкції, зазвичай, малоефективні, самі по собі вони не зможуть змінити поведінку агресора, тим більше, якщо цей агресор – авторитарна країна із значним запасом міцності.

Санкції ефективні лише тоді, коли вони є частиною стратегічного плану. В інакшому випадку вони є лише реактивними заходами, які часто призводять до неочікуваних результатів. 

Читайте також: Решение ПАСЕ: санкции отменены, Россия может возвращаться

Зміни у діях Кремля в та проти України – це те, на що мають бути спрямовані санкції. Найважливіша частина з них в даний час пов’язана з участю Росії у конфлікті на Сході Україні. Не маючи змогу застосовувати військову силу, Україна повинна шукати альтернативні варіанти. Вони можуть відрізнятися за обсягом та характером, але санкції мають застосовуватися наряду з іншими інструментами.

Україна залишається слабкою стороною в асиметричних відносинах з Росією, внаслідок чого її зовнішня політика має бути добре продуманою та носити комплексний характер. 

Ті, хто очікують, що прості рішення спрацюють, і вважають санкції простим рішенням, помиляються. 

Для того, щоб стати ефективним інструментом, а не лише галочкою для політичної реклами, санкції повинні стати частиною більш широкої стратегії.

Санкції можуть бути інструментом тиску, "батогом", якщо поряд є і "пряник" – прийнятний для різних сторін конфлікту варіант його врегулювання. Якщо ж санкції є єдиним інструментом впливу, суттю зовнішньополітичної стратегії, то рано чи пізно трапиться те, що трапилося вчора вночі.

Найгірше, що зараз може зробити Україна, це вийти з РЄ чи призупинити свою участь в ПА РЄ. 

За принципом "куплю квиток, але на зло кондуктору піду пішки"...

Заливатися пустою риторикою про відхід Німеччини чи Франції від європейських принципів – не краще рішення. 

От хто би про принципи помовчав, так це наша влада. З щоденним рейдерством, телефонним правом та кишеньковими судами, порушеннями прав людини і так далі.

Читайте також: Політолог: ЄС від самого початку був і є спонсором РФ

Що дійсно потрібно – так це нарешті припинити повторювати ті ж помилки, що робили минулі 4 роки і очікувати, що результат буде кращим. 

Потрібне системне бачення і ефективні ініціативи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, відновлення суверенітету над Кримом і визначення модальності мирного співіснування з РФ. Такі ідеї є – ми їх вже три роки пропагуємо, і сьогодні переважна більшість міжнародних гравців і наших експертів вже вивчили термінологію на зразок "міжнародна тимчасова адміністрація". Тільки це лише одна – і не найскладніша – частина системного підходу до врегулювання конфлікту. І вивчити термінологію – це ще не внести проект резолюції РБ ООН і точно не отримати підтримку усіх її постійних членів. Але навіть цього за три роки нашою владою не зроблено. 

То чого ми дивуємось, що закордонні партнери, так і не отримавши від нас зрозумілого бачення виходу з конфлікту, починають діяти так, як вони вважають, що їм вигідніше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram