4 липня в "Укрінформі" відбулася друга з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи "Виборча Рада UA" і "Реанімаційного пакету реформ". Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч була присвячена економічній політиці. Виходячи з великого обсягу дискусії, буду публікувати її по частинах. Частина перша присвячена податковій реформі, далі підуть земельна реформа, силовики в економіці, пенсійна реформа тощо. Нижче подана стенограма з мінімальними редакційними правками.

Валерій Пекар (модератор): Перше питання – це податкова система. Тут є три важливі речі, які я прошу висвітлити: це ваше ставлення до спрощеної системи оподаткування, до податку на виведений капітал (ПнВК) і до оподаткування заробітної плати.

Павло Кухта (партія "Голос"): Дуже просто. Спрощену систему оподаткування не чіпати, чіпати схеми, які можуть використовуватися до неї, але точно не позбуватися її самої. Зараз вона тримає наш малий бізнес і, в принципі, дозволяє якось йому розвиватися. По ПнВК, концептуально, ми його підтримуємо і готові запроваджувати; є питання, як це зробити, щоб не розбалансувати бюджет. Зниження податків на зарплату – так само думаємо, що це довгострокова політика, тобто це радше певний довгостроковий план до їхнього поступового зниження, але це точно треба робити. Я думаю що починати треба з ПДФО, радже ніж ЄСВ.

Читайте також: Перший крок назустріч суспільству дисциплінованих платників податків

Галина Третьякова (партія "Слуга народу"): Так, у нас чітко написано в програмі щодо податку на виведений капітал, що ми впровадимо його тоді, коли створюються умови. Балансування публічних фінансів і стабільність – це первинне. Друге: ми поки що не чіпаємо суб'єктів спрощеного оподаткування, але робимо нове оподаткування домогосподарств, яке прирівнює оподаткування домогосподарства до спрощеної системи, впроваджуючи неоподаткований мінімум, а це велика реформа оподаткування, коли домогосподарства можуть повертати неоподаткований мінімум. Це буде, по-перше, позбавляти публічні фінанси від субсидії, там схлопуються і вирівнюються ці речі, і її можна зв'язувати з амністією капіталів, про яку ми казали, а також зі створенням системи оподаткування домогосподарств, яким повертаються умовно переплачені податки, що стимулює загальне декларування. Таким чином ми будемо виходити на європейську систему загального декларування і можна виходити тоді вже на амністію. Заробітна плата: ми думаємо, треба модернізувати, і ви знаєте ці наші плани щодо системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, мова тут йде в першу чергу про фонд соціального страхування, який можна замістити законом про відпустку, і страхування відповідальності роботодавців, або створення фондів на підприємствах, за рахунок якого роботодавець несе відповідальність перед найманим працівником за компенсації шкоди життю та здоров'ю. От такий конструкт, він буде дозволяти знаходити компенсатори для подальшого зниження єдиного соціального внеску, якщо будуть створені умови. Щодо ЄСВ, ми також готові його перетворювати в інші речі, але треба думати про те, що там є певна закупівля страхування безробіття у людей Яким чином тоді це буде – чи держава буде це закуповувати, чи профспілки якимось чином будуть домовлятися, і також питання відпусток та лікарняних. Буде непросто, але ми готові це робити.

Ніна Южаніна (партія "Європейська солідарність"): Щодо податкової системи, безумовно, – подальше її удосконалення виключно через електронні системи контролю і електронні сервіси. Це найголовніше, що потрібно зараз зробити, але при цьому відповідальність і саме роль виконавчої гілки влади чи не найбільша. Яке б законодавство не приймалось, якщо не запрацює система виконання і дотримання своїх функцій, як написано в законодавстві, – нічого не буде. Всі негаразди, від чого потерпає бізнес, – це перевищення повноважень контролюючих органів. І цього ніхто не може зупинити. І через підзаконні акти, які розширюють їхні права, і через саме безпосереднє виконання. Щодо податку на виведений капітал – досить говорити про те, що ми готові його впроваджувати, коли для цього будуть створені умови. Умови не змінюються, тому треба конкретна відповідь, готові чи не готові. Навіть величезні промислові підприємства чекають податок на виведений капітал як перше із джерел заміщення можливості отримання додаткових операційних коштів під час відсутності нормальної роботи фінансового ринку, тому абсолютно точно треба сказати правду, якщо ми готові, то берем себе "за шкірки", сідаємо разом з МВФ І по-новому все перераховуємо. Тому що ті підходи і той метод, яким вони рахують втрати від податку на виведений капітал, абсолютно невірний. Якщо ви зараз наберетеся сили сісти самим і провести цю всю роботу так, як ви бачите, і це доказати, це треба робити дуже терміново. Ми втратили час, треба було до 1.07 прийняти хоча би в першому читанні. Тому я готова, я вже пройшла 60 відсотків шляху по тому, щоби ПнВК в Україні був, не вистачило, до речі, підтримки впровадження в суспільстві. Отже, ПнВК партія підтримує. Щодо спрощеної системи оподаткування, найбільша проблема зараз – для кого служить спрощена система. Я вважаю, що це саме для підприємців другої групи, тому що це саме ті, які працюють на ринку, які надають послуги юридичним особам, які найбільше потерпають. І тут зараз виникає ситуація: нам необхідно, щоб ця система запрацювала навіть при тих ставках, які зараз є. Нам треба, щоб ми обов'язково чітко усвідомлювали, що руки викручують навіть не ставки єдиного податку, а нерегламентована діяльність ринків. І спеціальние законодавство має розставити всі крапки над "і". Я погоджуюсь з паном Сергієм Соболєвим щодо того, що в малого і середнього бізнесу, крім самої податкової системи, дуже багато існує проблем, через які вони не можуть бути рівноцінними гравцями і піднімати свій бізнес. Тому для другої групи оподаткування обов'язково підвищення загального дозволеного обсягу надання послуг і продажу товарів. Ми рахували, вже маємо ці таблиці, до 5.000.000. Третю групу я також би розширювала і піднімала обсяги, але тут треба бути дуже обережним із фізичними особами. Щодо оподаткування фонду оплати праці: ми з вами говорили, що прийнятне для всіх роботодавців і для всіх робітників загальне навантаження на фонд заробітної плати 25 відсотків.

Іван Мірошниченко (партія "Сила і Честь"): Податок на виведений капітал ми підтримуємо, ми були одним з ініціаторів такої концепції. Друге, коли ринок сухий, із такою політикою Нацбанку, це крок допомоги підприємцям. Ми прораховуємо, що, якщо ми вводимо цей податок, близько 6-7 млрд доларів піде в економіку безпосередньо як реінвестиція, плюс додаткові зовнішні інвестиції. Тому о, ми почнемо конкурувати хоч якось при наших ризиках за зовнішні інвестиції. Це при нашому ВВП дасть десь приблизно 1,5% зростання ВВП. Один мільярд інвестицій в економіку у нас в Україні – це еквівалент 12-12,5 тисяч робочих місць, в середньому, звісно. Залежить від сфери: якщо 1 мільярд вкладемо в ІТ, то, може, це 500 людей, якщо в тваринництво, то це мабуть, 50.000 людей. Тому ми – за. Друге, по зарплаті. Компанії, які не матимуть паритету східноєвропейських зарплат, вони приречені. І поки що у нас на горизонті нема нічого такого, що дозволить нашому бізнесу ставати більш ефективним і конкурентним. Тому зменшення податку на зарплату, яка в тіні, – це той крок, який ми можемо зробити завтра, щоб допомогти бізнесу. Не треба чекати чесного судді, що дуже важливо, не треба чекати поки ми змінимо законодавство проти рейдерства, – податки можна змінити завтра. Тому 22-25% – це цифра, яку ми маємо як ціль, щоб допомагати бізнесу. Спрощена система – погоджуюсь, добавляти нічого не буду, крім наступного. Вважаю, що окрема тема – має бути залишена спрощена система стосовно агропромислового комплексу, тобто фіксований податок і так далі. Принаймні дати аграріям вибір: загальна система або спрощена. Все інше – я погоджуюсь. Окрема історія і дискусія мають бути щодо ПДВ, але думаю, це не на часі. Це можна робити пізніше.

Читайте також: По недовгій владі пройдисвітів нам загрожуватиме проросійський авторитаризм – Портников

Сергій Марченко (партія "Українська Стратегія Гройсмана"): Я вважаю, що будь-які зміни податкової системи мають бути чітко прораховані, бути розумними і логічними. Щодо спрощеної системи: на сьогоднішній момент, я вважаю, її необхідно зберегти і дати можливість створити умови для розвитку того ж малого і середнього бізнесу. При цьому я хочу підтримати попередніх виступаючих: є системи мінімізації податкової бази за рахунок використання спрощеної системи оподаткування. Тут є поле для роботи податкових органів і законодавців. Щодо зниження податку на зарплату – знову ж таки прагматично. Або ми збільшимо дефіцит пенсійного фонду, або ми забираємо кошти місцевих бюджетів. Ці речі треба балансувати, і якщо йти на зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати, це треба дуже ретельно рахувати. Податок на виведений капітал: я не буду виступати противником чи прихильником цієї ідеї – я хочу побачити міністра фінансів, який це буде робити.

Сергій Соболєв (партія "Батьківщина"): Ключове тепер питання інше – це питання балансів та наповнення. І я думаю, що ті, хто не кажуть відповідей на це друге питання – лукавлять, бо без цього розглядати перше питання – це лише декларації і більше нічого. На мій погляд, є три речі, які повністю збалансують ці питання. Перша річ – це медичне страхування, я вважаю, це реальна можливість балансування, в тому числі і з тим, що знаходиться в тіні. Друге – це стовідсоткове декларування, про що вже тут казали, обов'язкове стовідсоткове декларування. І, безсумнівно, це прогресивна шкала податку на нерухомість, причому як на промислову, так і на приватну. Окреме питання – це питання землі не сільгосп призначення. Я вважаю, що максимальна школа оподаткування тих земельних наділів, які роздавалися мільйонами гектарів і які сьогодні стоять пусті, це є єдина можливість запустити ринок землі не сільгосппризначення. Без цього у нас нічого не буде зроблено. Є ще один елемент, який нам потрібно, на мій погляд, негайно вводити, але треба вивчати ті самі питання балансів і наповнення. Я вважаю, що нам потрібна абсолютно інша система так званого шкільного податку і шкільних округів. Я думаю, ми ніколи систему освіти не виведемо із цієї прірви остаточного фінансування, якщо не буде це введено. Але це питання балансів, які повинні бути застосовані в рамках загальної системи оподаткування, загальних навантажень. Я залишаюсь при тій думці, що без збалансування і наповнення, конкретно, а не просто загальними словами, ні в якому разі не кидатися в прірву, бо це закінчиться дуже погано.

(Далі буде про земельну реформу.)

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram