Кліматичні проблеми, забруднення океанів та повітря, надмірне використання пластику – ці теми дедалі більше на часі.

Як мотивувати дітей зануритися в екологічні теми легко і з користю, розповідає Капа Гретен – екоактивістка та учасниця екологічних заходів, спеціально для Освіторії.

1. Розкажіть та покажіть, із чого виготовляють продукти або речі. Багато сучасних дітей не мають уявлення, як та в яких умовах були створені речі з магазинів. Наприклад, діти не завжди знають, як виростають гарбузи чи як виглядають деякі тварини, тому важливо показати їм це. Поїхати в село, зводити на виставку. Можна організувати екскурсію на фабрику чи завод, що вже нерідко стає можливим у різних містах України.

Діти починають краще розуміти світ і, відповідно, зникає ілюзія: речі не виростають на прилавках магазинів, їх не так легко створити.

Завдяки наочності дитина вчиться розуміти ланцюжок: щоб отримати продукт, слід докласти чимало зусиль, залучити принаймні кілька людей, транспорт, електрику. Усе це навчає бути більш свідомими та відповідальними у виборі та використанні продуктів чи речей.

Читайте також: ТОП-7 речей, які варто використовувати замість пластику

2. Разом подивіться класних екоблогерів. Надихніться прикладами інших дітей. YouTube пропонує безліч пізнавальних відео про екологічні питання. Проте для дітей і підлітків немає кращих рольових моделей у цьому питанні, ніж популярні блогери. Ті розповідають про секрети екологічної свідомості, показують, як сортувати сміття та купувати менше речей. Для дітей такий формат є вже звичним. Тож екологічні ідеї блогерів засвоюються без особливих зусиль.

Крім того, сучасним дітям важливо "бути в тренді", то чому б не використати сучасні тенденції, щоб виховати свідомість та повагу до нашої планети?

Почати можна з нещодавньої історії Грети Тунберг – шведської школярки, яка виступає за зупинення глобального потепління і зміни клімату. Вона наголошує: будь-яка наша дія має значення і наслідок. 

Саме Грета започаткувала страйк заради клімату під будівлею парламенту Швеції і прогуляла уроки. Дівчина названа одним з найвпливовіших підлітків світу 2018 року. Також на TEDx можна переглянути її виступ.

Україні також є чим пишатися. Двоє школярів – Нікіта Шульга та Софія-Христина Борисюк започаткували проєкт "Компола". Їхню ідею підтримали міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак та пані міністр освіти і науки Лілія Гриневич. "Компола" покликаний підвищити рівень екологічної освіти та навчити молодь практичних навичок сталого розвитку і споживання. Зараз проєкт вже успішно реалізований в 32 навчальних закладах у різних куточках України.

Діти самі можуть знімати ековлоги. Ось, наприклад, ековідео Ярослава Максімова, учня 4-го класу Верховинського навчально-виховного комплексу зі сторінки Верховина сортує сміття.

Заохочуйте дитину пошукати, яким ще чином підлітки або діти включені в тему екології. В Україні щороку відбуваються екологічні зустрічі, конференції та заходи, до яких можна долучитися всією сім’єю. Це гарна можливість розвідати, що відбувається у вашому регіоні.

Читайте також: Відомий туристичний символ "I Amsterdam" змінив вигляд заради лісів Амазонки. ВІДЕО

3. Допоможіть розібратися з чотирма питаннями. Якщо дитина розбереться з ключовими питаннями та знайде власні відповіді, то стати екосвідомою їй буде значно простіше. Вона розумітиме ймовірні позитивні та негативні наслідки своїх дій.

Не варто недооцінювати дітей. У кожному шкільному віці вони здатні (у свій спосіб) пошукати відповіді на чотири ключові запитання: "Які зміни в світі навколо мене зараз відбуваються?", "В якому світі я живу?", "Чи мої дії можуть мати вплив і який?", "Як саме я можу покращити світ?".

4. Придумуйте домашні екоквести. Хто найкраще посортує сміття цього тижня, сходить до магазину з тканинними торбинками замість пластикових пакетів або використає якомога менше зайвих предметів? Це можна протестувати у форматі ігор або квестів між усіма членам сім’ї. Дитина вчиться, їй весело та комфортно. Вона відчуває підтримку сім’ї, а екосвідомість стає корисною звичкою завдяки регулярній практиці.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram