З одного боку, науковій діяльності приділено багато уваги в законодавстві України: існує цілий розділ в Законі України "Про вищу освіту", є закон "Про наукову та науково-технічну діяльність" тощо. З іншого боку відсутнє розуміння, на яких засадах повинен здійснюватися розвиток науки в університетах.

Більше того, досі не розроблено загальну концепцію розвитку науки у ЗВО. Хіба що визнано що "наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у закладах вищої освіти є невід’ємною складовою освітньої діяльності".

Також не унормовано наукову діяльність, бо "норми часу… наукової роботи… визначаються закладом вищої освіти", тобто ніяк. А концепції окремих вишів рясніють фразами "проведення власними силами викладачів і науковців університету фундаментальних наукових досліджень і прикладних розробок", що досить достеменно відображає сучасне становище науки в університетах.

Читайте також: Что такое "Plan S" и почему он может окончательно добить украинскую науку

Така невизначеність та другорядність позицій науки призводить до того, що основним критерієм розвитку окремих спеціальностей в університетах є лише законодавчо унормована навчальна складова. А вона орієнтована на кількість студентів та кількість годин у навантажені науково-педагогічного працівника. Тому не держава є визначальним фактором у розвитку наукових напрямків ЗВО, а вступники, які обрали ту чи іншу спеціальність, але поки мало що про цю спеціальність знають.

Немає студентів – немає спеціальності – немає викладачів – немає наукового напрямку. А чи це відповідає інтересам держави? Звичайно, ні.

Бо вибір вступників є суб’єктивним і може не співпадати з інтересам держави. З таким підходом до науки в ЗВО нас може очікувати "шалений розвиток" астрології та екстрасенсорики, хоча і на сьогодні достатньо "наукових напрямків", які стрімко розвиваються і продукують сумнівні "наукові досягнення" та перетягують мізерні ресурсів, нівелюючи та обезкровлюючи науку, яка ледве дихає.

Читайте також: Треба закривати заклади, де немає студентів, кваліфікованих викладачів і належної матеріальної бази – експерт

Що робити? Треба змінити підхід у роботі ЗВО. Замість принципу "Освіта, а потім наука", за яким живуть майже всі наші університети, повинен працювати принцип "Освіта через науку".

Тільки у випадку, коли є наукові досягнення в певному напрямку науки, можна навчати інших. Інакше такий заклад нічим не відрізняється від простої школи. А наукові досягнення повинні мати міжнародне визнання, а не бути здобутком в окремому селищі, районі чи області. Оце й стане шляхом розвитку, а не деградації університетів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram