Ліберальні чи слабкі партії мають низьку здатність до проведення деолігархізації в країні. А це найважливіша і ключова з усіх реформ. Як би нам не хотілось того визнавати, але подолати олігархів законними методами у збудованій ними системі майже неможливо. Подолати їх через домовленість з ними ж є абсурдною ідеєю, хоч і внесення між ними розколу створює тактичні переваги.

Навряд у тому допоможуть і міжнародні партнери, хоча бачимо, що створювати серйозні проблеми для, до прикладу, Коломойського чи Фірташа вони здатні.

Читайте також: Коломойский хочет расколоть фракцию Зеленского и уже занялся этим

Як тільки почати реальні антиолігархічні та антимонопольні кроки вони завдадуть спільного потужного політичного удару на вулицях та інформаційного удару через свої телеканали. Це вони не раз робили у історії.

Поки що Зеленський у цьому питанні залишається до болю незрозумілим елітам, хоч і не гребує домовленостями з Ахметовим чи Пінчуком. З олігархами у нього поки триває "медовий місяць". Якщо реальна деолігархізація стоїть на порядку денному Зеленського та його партії, то їм після політичної соціалізації доведеться наростити "політичну злість" та здатність "тримати удар".

Адже в умовах деолігархізації олігархи можуть піти навіть на фізичне знищення опонента-загрози.

Читайте також: "Слуга народу": велика фракція – серйозний клопіт

Зеленському доведеться обрати визначальну залежність від олігархів, або звільнення України від олігархів як класу. І це поки нікому не вдавалось толком навіть розпочати. Переможе або їх олігархічний порядок, або надії суспільства.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram