Результати парламентських виборів свідчать про те, що українці прагнуть змін. Змін радикальних і прямо зараз. Чи зможе парламент 9-го скликання, що оновився на ¾, їх забезпечити, залежатиме від того, наскільки злагоджено працюватимуть нові політичні сили, та наскільки вони відповідатимуть очікуванням виборців. Передусім «Слуга народу» як партія, що матиме монобільшість у Верховній Раді, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" Вікторія Пташник".

Свого часу я була обрана в Раду 8-го скликання разом із партією, на яку покладали величезні надії представники малого та середнього бізнесу, які розділяють ліберальні погляди. Та вже через 9 місяців опинилася без команди та стала позафракційним народним депутатом через небажання політичного керівництва дотримуватись умов, на яких мене запрошували у фракцію. Сама ж політична сила на цих парламентських виборах не набрала і 2% підтримки виборців і навіть не отримала державне фінансування.

Читайте також: Хто очолить Раду, комітети та фракцію "Слуги народу": ЗМІ опублікували повний список

Однак мета моєї публікації не аналізувати чужі помилки. Мені б хотілося, аби всі щирі, професійні та патріотичні політики змогли ефективно працювати в парламенті, захистивши всі досягнення попередніх 5 років та розвиваючи Україну швидше, ніж раніше.

Розуміючи багато процесів зсередини, я сформулювала основні правила для нових політичних сил, що прагнуть бути ефективними та не розчарувати своїх виборців.

1. Визначити позицію з важливих питань, якої буде дотримуватись політсила

Взагалі це потрібно робити ще до формування команди та участі у виборах. Але проаналізувавши інформацію про новообраних депутатів від «Слуги народу», можу сказати, що цей крок точно пропустили.

Я розумію, що в деяких питаннях думки різних членів однієї політсили можуть не збігатись, але є ряд принципових позицій, від яких партія відступати не може. Звісно, у кожної сили цей перелік може відрізнятися, але я би радила виробити залізобетонну позицію щодо наступних пунктів:

— Як ми ставимось до ситуації на Сході?

— Чи є питання мови складовою державотворення?

— Чи має Україна вступати в НАТО та ЄС?

— Якою має бути форма правління в Україні? Як ми ставимось до децентралізації влади?

— Які найбільші проблеми заважають Україні бути успішною?

— Які питання повинні та можуть виноситися на референдум, а які — ніяк і за жодних умов?

— Чи потрібно проводити масштабну приватизацію? Чи є земля товаром? Що робити з компаніями-монополістами? Чи повинна держава підтримувати національного товаровиробника? Чи треба регулювати ціни на окремі групи товарів?

—  Чи потрібно витрачати бюджетні кошти на розвиток культури під час війни? За яких умов можна позбавляти телеканали ліцензії на мовлення?

— Чи потрібно легалізувати володіння вогнепальною зброєю?

— Як ми ставимось до ЛГБТ?

— Чи потрібно легалізувати проституцію, азартні ігри, легкі наркотичні засоби?

— Чи повинна держава забезпечувати надання безкоштовних медичних та освітніх послуг?

— Чи можуть бути обмежені виборчі права для окремих категорій населення?

Очевидно, що це невичерпний перелік. Чим більше питань об'єднають нових народних депутатів, тим менше сюрпризів та сварок вдасться уникнути в майбутньому.

2. Визначити порядок прийняття рішень у фракції

Про те, як функціонуватиме фракція у парламенті, варто домовитися ще до отримання мандатів. Скільки голосів потрібно, щоб прийняти рішення на підтримку законопроекту чи призначення/звільнення осіб з посад, як визначатиметься перелік пріоритетних законопроектів, що просуватиме фракція, які напрямки діяльності, хто за що відповідальний, чи є питання, рішення з яких прийматиме обмежене коло осіб, чи будуть питання, з яких депутати не можуть мати власної позиції тощо.

Недостатньо проговорити питання функціонування фракції та порядок прийняття рішень. Обов’язково треба формалізувати його на папері. Це як партнерська угода в компанії, де учасники домовляються про правила взаємодії на березі — тобто перед тим, як інвестувати в спільну справу. Поки будь-яка, навіть найбільш очевидна, домовленість не буде викладена на папері та підписана всіма учасниками — вважайте, що її не існує.

Читайте також: Politico: Для украинского президента-юмориста шутки кончились

Більш того, надзвичайно важливо детально прописати порядок зміни затверджених«правил гри». Бажано ще й встановити запобіжники для внесення змін в рейдерський спосіб (невеличкою групою людей чи, наприклад, напередодні важливого голосування). А якщо вдасться, то навіть прописати перелік положень, які не можна змінювати за будь-яких умов. Повірте, в майбутньому обов’язково знайдуться ті, хто захоче змінити правила.

3. Визначити органи управління

Про структуру органів управління фракції також потрібно домовитися на березі.

Скоріше за все, що знайдуться ті, хто пропонуватиме відповідну структуру й кількість очільників, заступників фракції та її підрозділів, виходячи з необхідності обрання туди конкретних людей. Тож будьте пильними — задавайтесь питаннями необхідності та ефективності саме такої структури. Замінити «потрібну» людину на ефективного та справедливого керівника будь-якого структурного підрозділу фракції потім набагато важче, ніж обрати його ще на початку діяльності фракції.

Бажано ще й відразу запровадити принцип ротації цих керівників. Це буде важко, але можливо.

4. Домовитись, як ваша політсила реагуватиме на порушення домовленостей

Тут все просто. Домовленості діятимуть тільки якщо за їх порушення наставатиме відповідальність. Більше того, відповідати очікуванням виборців значить слідувати своїм обіцянкам та працювати на користь державі.

Та що робити, коли ваші колеги не дотримуються попередньо досягнутих домовленостей?

Наприклад, ви ліберали, а вам пропонують голосувати за перерахунок раніше виданих валютних кредитів по курсу 5,05 гривень за 1 долар США. Ви усвідомлюєте популізм і згубність подібної ініціативи та розумієте, що від подібного закону накриється вся банківська система. В той же час голоси членів вашої фракції стають вирішальними під час його ухвалення. Причому голосують не тільки рядові члени, а й керівництво фракції. Ви, як її представник, отримуєте негативну реакцію ваших виборців, хоча й не голосували за це.

Чи треба в такому разі переобрати керівництво фракції? Як би там не було, проговоріть це зараз і уникнете багатьох сюрпризів у майбутньому.

Замість висновку

В ідеалі всі ці питання треба було б обговорити на етапі формування команди. Та підозрюю, що вам було не до цього. Тому поки ви не отримали мандат, час ще є.

Якщо раптом ваше партійне керівництво уникне обговорення якогось з пунктів, то яка би не була їх мотивація — нема часу, потім зробимо, та ми ж і так одне одному довіряємо — рекомендую бути пильними. Можливо, все не так, як вам малюють.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram