Українці не довіряють гривні. 

Скептичне ставлення до своєї національної валюти досить типове для країн, чиї уряди довгий час зловживали монетарним "друкарським верстаком". Особливо на постсовєцькому просторі.

Багато років тому я працював у країні, яку в пристойному товаристві не згадують добрим словом. Втім, процес зростання довіри до рубля досить цікавий і може бути корисним у нас.

Читайте також: Первый день "токсичных" санкций для России: обвал рубля, рынка акций и индексов

В 90-х роках в Запоребрику до рубля була така ж недовіра, як і до будь-якої гіпердевальвуючої валюти. Навіть ціни в продуктових кіосках писали в умовних одиницях. Так тривало аж до початку 2000-х, коли рубль перестав падати. Кількарічна стабільність плюс різноманітні болючі заборони уряду вказувати ціни в доларах та всіляких єнотах зробили свою справу.

Спочатку заборони обходили традиційно – хабарами перевіряючим органам. Проте з часом платити хабарі стало шкода, і продавці підкорилися. Автосалони та забудовники стали писати на цінниках та в рекламних оголошеннях виключно рубльові ціни на авто та квартири.

Коли рубль всередині 2000-х років почав плавно зростати, працівники стали масово відмовлятися від прив‘язки зарплатні до іноземних валют. З тої ж причини від розрахунків у доларах відмовилися і при здачі квартир в оренду, і при позиках та в інших стосунках між громадянами.

Коли доходи та основні видатки домогосподарств стали вимірюватися виключно в рублях, про курс долара стали згадувати рідше. Бізнес та громадяни перестали переводити крупні доходи в тверду валюту, зрозумівши, що втрачають на курсі та комісіях.

Читайте також: Эффект сжатой пружины. Повторится ли обвал гривны 1998 и 2008 годов

Паралельно тамошній регулятор навів порядок на банківському ринку. Ще на початку 2000-х він зачистив різні помийки та піраміди. Тому зростала довіра до банків, а вони пропонували значно вигідніші умови для вкладів у рублях.

Безперечно, найважливішим чинником підвищення довіри до рубля стала відповідальна поведінка центрального банку. Він перестав друкувати незабезпечені гроші та кредитувати уряд навіть у кризові періоди. Навіть у такій диктаторській державі.

Для такого твердого позиціонування центральний банк країни повинен мати беззаперечний авторитет та довіру як у пересічних громадян, так і у інших органів влади держави.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram