На зустрічі президентів Франції та Росії Володимир Путін знову повторив умови, за яких може відбутися зустріч лідерів країн у "нормандському форматі".

Це повна імплементація рішень, які нададуть автономію окупованим районам Донбасу й амністія лідерів російських окупантів і колаборантів ОРДЛО. Якщо спростити ці умови російського президента, ми побачимо, що Путін хоче збереження повного контролю над Донбасом (а, можливо, й розширення території контролю, адже не випадково ж він спрощує порядок видачі паспортів).

Читайте також: Зеленський досі ніяк не збагне самої сутності російсько-української війни

Так, Донбас номінально вважатимуть українською територією, але насправді він буде державою в державі. Путін хоче уникнути ситуації, за якої в разі врегулювання конфлікту територія Донбасу повернеться під контроль Києва. Але при цьому йому потрібно, щоб маріонеткові "політики" окупованого регіону брали участь в управлінні Україною – ось навіщо йому потрібна амністія.

При цьому умови Путіна – це не умови закінчення війни. Це всього лише умови, на яких він згоден зустрітися в "нормандському форматі". І вже зрозуміло, що ці умови не зміняться – тому що Путіну не потрібно їх змінювати. Більш того, він може розраховувати, що західні учасники "нормандського формату" чинитимуть тиск не на нього, а на українського президента Володимира Зеленського. Тому що якщо й Зеленському, й Макронові для доведення своєї політичної спроможності потрібна зустріч у "нормандському форматі", то нехай український і французький президенти й розбираються між собою. А Путін може почекати.

Не випадково досвідчена Анґела Меркель не бере участі в цьому балагані надій, тому що прекрасно усвідомлює його приреченість на невдачу. Еммануель Макрон поводиться зовсім інакше, хоча й він уже став висловлюватися щодо самої можливості проведення зустрічі в "нормандському форматі" обережніше, ніж у недавньому минулому. Можливо, зустріч із Путіним у форті Бреґансон продемонструвала французькому президентові всю марність його зусиль щодо зміни позиції російського колеги.

Читайте також: Саміт нормандської четвірки: Путін очікує на конкретний результат

Але залишається колега, чию позицію немов би можна змінити – український президент. Сам факт того, що Макрон говорив про зміну влади в Україні як про якийсь "новий фактор" у вирішенні конфлікту – так, ніби Україна не жертва, а учасниця війни, й закінчення конфлікту дійсно залежить від позиції її президента, а не від позиції президента Росії – вже говорить про маніпулятивні підходи французького президента та його готовність використовувати недосвідченість Зеленського для досягнення власних політичних цілей. 

А в кулуарах Бреґансону французькі дипломати розповідали журналістам про те, що Зеленський зробив якісь нові – й нікому поки не відомі – пропозиції, з якими Путін може погодитися. І це доводить, що маніпуляції "доброзичливців Кремля" на Заході не знають ніяких "червоних ліній".

Тому що єдина пропозиція, яку Зеленський може зробити Путіну та з якою російський президент погодиться – це беззастережна політична та військова капітуляція України перед ворогом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram