Україна відзначає День прапора: реакція соцмереж
Сьогодні, 23 серпня – День Державного Прапора України.
За офіційною версією, 23 серпня 1991 року – після провалу серпневого путчу в Москві – група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг до сесійної зали Верховної Ради. Національний прапор освятив священик УАПЦ Петро Бойко. Якраз до цієї події і прив'язаний указ президента Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" № 987/2004, написана відповідна картина на стіні парламенту, а цей прапор як реліквію урочисто зберігають під склом у музеї Верховної Ради. Наступного дня, 24 серпня 1991-го, Україна проголосила незалежність.
Ось як на цю знаменну дату реагують користувачі соцмереж:
"Володимир Балух перебуває в тюрмах Кремля, бо підняв прапор своєї держави у своїй державі, але на той час на окупованій території рашкою – у Криму.
Молодь гине під прапором свободи на сході у війні з рашкою, люди віддають життя в боротьбі за Україну під прапором свободи.
Читайте також: Кіпіані: Є наріжні камені держави, які краще не рухати
Діти гинуть під прапором свободи – закатований і вбитий 16-річний Федір у Донецьку за стрічку нашого прапору, Даня Дідик, 15-й річний хлопець, убитий на мирній ході в Харкові на річницю Революції гідності, він ішов у колоні одним із перших, із прапором.
Дівчата віддають життя в боротьбі за Україну під нашим прапором свободи.
Як же я мрію, щоб нарешті наш прапор став цінним для нашої нації зі сходу на захід, з півдня на північ!
Із днем прапора, друзі!"
"Сьогодні день прапора. Країні 28 років, а ми й досі ставимося до державного двоколору , як до формальності. Він є? Ну і є.
Це на війні прапор швидко набув сакральних сенсів. Його вперто вивішували навпір ворогові на смертельних ділянках. Його піднімали, даючи знак московитам – це наша територія. Із ним їхали на війну й під ним поверталися додому з війни. Стискаючи його, помирали. Але це на війні. Там. А тут?
У тилу ми досі не вміємо знайти прапору належне місце. Ми як дикуни, які мають зливки золота й коштовне каміння – символіку – але не здатні видобути з того скарбу все сповна. На жаль.
...
Громадянин все життя йде поруч зі своїм прапором. Він опікується ним. Прапору не можна вигоряти чи обштряпатися! Прапор треба вчасно випрати й випрасувати, а коли тканина геть побита вітром – прапор слід замінити. Занедбаний прапор – це зневага до символу. Це ганьба.
Читайте також: 24 серпня чи 1 грудня – якого дня 1991 року Україна відновила свою незалежність
У них. А в нас? Просто придивіться сьогодні та й потім – багато є ознак, що за прапором доглядають? Отож...
...
Це ж не важко ставитися до свого прапору так, як в цивілізованому світі? Спробуємо? Розпочати можна сьогодні. І не зупинятися. Ніколи."
"Синьо-жовтий прапор – символ незламності духу та жертовності українського народу.
Синьо-жовтий прапор – символ Перемоги!
Брати і сестри!
Прийде час, і наш синьо-жовтий стяг знову замайорить в Донецьку й Луганську, Сімферополі та Севастополі!
Прийде час, і наші національні барви засяють на весь світ!"
"Аби зрозуміти, що насправді означає прапор України, потрібно кілька місяців пожити в атмосфері тотального терору, де за найменшу українську символіку можуть поламати руки-ноги, а то й зовсім убити. І коли вириваєшся звідти на свободу, то дуже складно стримати емоції, коли бачиш рідний прапор. Багато-багато рідних прапорів. Багато-багато емоцій. Це як тонути під водою, а потім все-таки вирватися з її полону. І кожен прапор – він як цілющий ковток повітря. Саме тоді починаєш розуміти й цінувати. Мені це довелося відчути на собі. І зараз за сухими словами я намагаюся приховати ту бурю емоцій, що в мені викликає наш синьо-жовтий прапор!"
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
