В останньому інтерв'ю радник президента Олег Устенко порівняв державні підприємства з монстрами, заявивши, що деяких з них, зокрема "Нафтогаз" та "Укрзалізницю",, потрібно "вбити та розчленувати", а деякі повинні просто піти.

Сценарій, гідний фільму жахів, не сподобався міністрові інфраструктури. Він заявив, що деякі з монстрів – стратегічні й занесені в "червону книгу", отже, вбивати їх заборонено. Схоже, міністр вважає, що "Укрзалізницю" із чудовиська можна перетворити на прекрасного принца.

Звичайно, потрібно віддати належне реформі корпоративного управління. Завдяки магам нової незалежної наглядової ради державна залізниця вже не має такого жахливого вигляду, але їм іще доведеться добряче попрацювати, щоб перетворити її на принца.

Читайте також: Радникові Зеленського кортить "убити й розчленувати" "Укрзалізницю"

Завдяки реформі корпоративного управління значно змінився й "Нафтогаз". Із бюджетожера він перетворився на прибуткову компанію. Хоча злі язики подейкують, що це заслуга не добрих чарівників, а результат зміни раціону монстра шляхом підвищення тарифів. Хай там як, "Нафтогаз" дійсно мав шанс увійти до підручників із приборкання державних монстрів, аж поки його перетворення не загальмувало. Чарівники-реформатори розсварилися, не дійшовши згоди, яке зілля буде ефективніше для подальшого його приборкання.

Розчаклування реформою не завжди йде успішно. Є ризик, що воно може перетворити деякі державні підприємства на перевертнів. Коли в аудиторський звітності при світлі дня компанії видаватимуться цілком пристойними, але під покровом ночі знову перетворюватимуться на монстрів, працюючи на чаклунів-корупціонерів.

Ще однією особливістю розчаклування державних підприємств і банків реформою є відсутність гарантії їх повторного перетворення на монстрів після чергової зміни влади. І хоча НАБУ й інші силові органи дещо розігнали вампірів-корупціонерів, але останні готові скористатися першою можливістю знову присмоктатися до грошових потоків державних активів. Деякі з монстрів насправді навіть нікуди не зникали, а тимчасово замаскувалися під добрих чарівників.

Якщо реформа корпоративного управління не гарантує розчаклування, то пропозиція пана Устенка виглядає правильною – в довгостроковій перспективі бажано позбутися усіх державних активів.

Питання, як правильно це зробити. Розпочати потрібно з того, що викреслити всіх монстрів із "червоної книги" – Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" та одночасно прибрати критерії, описані в Законі "Про приватизацію державного і комунального майна".

Читайте також: Чотири головні економічні здобутки України

Натомість створити експертну комісію білих чарівників із депутатів різних фракцій, громадськості та міжнародних фінансових організацій, на розсуд якої будуть представлені політики власності щодо кожного державного підприємства з поясненням, навіщо держава повинна ним володіти. Драфти політик власності мають бути розроблені профільними міністерствами. Комісія чарівників буде мати право вето на затвердження політики власності. Якщо комісія погоджує політику власності, вона повинна бути затверджена парламентом. Якщо протягом року після відміни "червоної книги" підприємство або банк не отримає затвердженої парламентом політики власності, воно автоматично відправляються на одомашнення приватним власником – через приватизацію.

Політика власності повинна, за необхідності, містити й плани з приручення монстрів – їх реорганізації. Для УЗ – розділення вантажних, пасажирських перевезень та колійної інфраструктури, із поступовим запровадженням конкуренції по перших двох напрямках; для "Нафтогазу" – unbundling; для "Укрспирту", крім продажу, демонополізація виробництва спирту. Також у політиці власності можуть можуть бути зазначені довгострокові плани часткової або повної приватизації.

Підприємства, які отримають політику власності, повинні бути передані в управління централізованій інституції з управління державної власності. Ця інституція має ізолювати державні активи від впливу злих чаклунів, керувати ними в інтересах підприємств, а не політиків.

Моє очікування таке: якщо критично підійти до процесу, в державній власності залишиться з десяток підприємств, натомість решта буде ліквідована або приватизована. Такий фінал можна бути вважати гепіендом для серіалу-трилера реформи державних підприємств, що триває вже майже 28 років.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram