Вся стрічка ФБ заповнена вакансіями по школах Києва.

Все важче утримувати вчителів: молодь має набагато більше пропозицій, за які чіпляється, бо отримуватиме вдвічі (мінімум) більше, ніж у державних школах.

Все важче знаходити вчителів, бо вони не розглядають державну школу як місце заробітку, і просто не йдуть туди працювати. А ще багато втомились від зневаги суспільства і зневіри через це в собі...

Читайте також: У 10% українських шкіл немає внутрішніх туалетів. Отакий своєрідний "освітній простір"

І не треба думати, що ті, хто лишається, не йдуть, бо нікому не потрібні. Вони просто прикипають до дітей, колективу, місця, спогадів, шкільних коридорів, подвір‘я, друзів, до класних кімнат, до уроків, до перерв, коли треба почергувати в коридорі, віддати якусь інформацію заступнику, а потім перед початком уроку випити холодну каву – чай ще з минулої перерви і почати урок, до дитячих історій, до підготовки до свят і до посиденьок після них – хто до чого, але лишаються.

Нам, освітянам, треба ще так багато міняти і самим мінятися, але ніхто не заперечить, що зміни є! Ми змінюємося, ми розвиваємось, ми прагнемо, ми розуміємо зміну поколінь швидше, ніж будь-хто, бо ми на вчительській передовій щодня. Ми віримо, ми радіємо і з оптимізмом завжди дивимось у майбутнє, бо майбутнє – це наші учні сьогодні, тому ми не можемо не вірити в них!

Читайте також: Економіст: Хто обґрунтував, що вчитель пенсійного віку працює гірше, ніж молодий вчитель?

Бути вчителем і лишатися ним в серцях учнів через десятиліття – це найкраще, що може статися з людиною! І таких вчителів більшість.

Пропоную вважати немодним тролити вчителів, висміювати їх, роблячи "великими історіями ганьби" собі імена і піаритись на цьому. Той, хто ганьбить вчительство, грає проти освіти і проти майбутнього України.

Пропоную нарешті почати з повагою ставитись до тих, хто серед мільйонів аргументів піти, знаходить один – лишитись! І я не хочу слухати, що повагу треба заслужити, довести.

Це має стати світоглядною позицією кожного українця – повага до вчителя!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram