Дана ідея в мене виникла, коли я переглядав офіційний звіт про проведення ЗНО в 2019 році. Пропоную для прикладу розібрати психометричні характеристики сертифікаційної роботи з математики (том 2, сторінки 200-222).

Однією з психометричних характеристик є показник складності тестового завдання. Узагалі, складність тестового завдання – це показник успішності виконання цього завдання учасниками тестування. Визначають як відношення (у відсотках) кількості балів, набраних усіма учасниками за виконання цього завдання, до максимальної кількості балів, яку вони могли б отримати за його виконання. Тобто, чим більший показник складності, тим простіше завдання.

Відповідно до загальних характеристик сертифікаційної роботи з математики, завдання 1-20 з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в один тестовий бал. Але складність кожного з завдань 1-20 різна, причому відрізняється кардинально. Зокрема, показник складності завдання №5 – 94,6, тобто це завдання виявилось дуже легким, в той час як показник складності завдання №19 – 26,8, тобто це завдання є складним. Складність різна, а оцінюються завдання однаково. Це саме стосується завдань з короткою відповіддю 25-30, які оцінюються однаково – по 2 бали, а складність в них різна.

Читайте також: Вступна кампанія. Під час гри правила не змінюють?

Я вважаю це не досить справедливо, що завдання різної складності оцінюються однаково. Я змінив би це наступним чином. До проведення ЗНО має бути відома лише максимальна кількість тестових балів, зокрема з математики це 62 бали. Принцип полягає в тому, що чим складніше завдання, тим більше за нього балів.

Кількість тестових балів за кожне завдання має визначатись після проведення тестування наступним чином. За кожним завданням треба спочатку оцінювати ступінь правильності від одиниці. В тестових завданнях (№№1-30) ступінь правильності може бути або 0 або 1. В завданнях  де вимагається повне обґрунтування (№№31-33), ступінь правильності може бути й проміжним значенням між 0 та 1. Нагадаю, я беру за приклад тест з математики. Фактично, середній ступінь правильності за кожним завданням чисельно дорівнює показнику складності того завдання, але не у відсотках, а в частках від одиниці. Оскільки, чим складніше завдання, тим показник складності менший, тому кількість балів за завдання має бути обернено пропорційною до показника його складності.

Читайте також: Практические шаги, которые помогут кардинально улучшить ситуацию в сфере высшего образования

Щоб було зрозуміло розглянемо такий приклад. Нехай тест складається з двох завдань. Максимальний бал – 20 балів. У першого завдання показник складності – 0,4, у другого – 0,7, тобто перше завдання складніше другого (тут показник складності береться в частках від одиниці). Тоді треба розв’язати таку систему двох рівнянь: 1) 0,4*x = 0,7*y; 2) x + y = 20. Розв’язком є числа 12,7 та 7,3. Тобто перше завдання "коштує" 12,7 балів, друге – 7,3 бали.

Якщо розглядати справжній тест ЗНО, то для визначення кількості балів за кожне завдання треба розв’язати систему з кількості рівнянь, що дорівнює кількості завдань. На перший погляд, ці розрахунки здаються складними, але гадаю, що для комп’ютера це не буде проблемою.

Як правило, система нарахування тестових балів визначається Українським центром оцінювання якості освіти десь у жовтні, тому я щиро сподіваюсь, що УЦОЯО візьме до уваги запропонованою мною, на мою думку, більш справедливу систему оцінювання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube