MENU

Як визначитися із майбутньою професією

282 0

Освіта

На календарі вересень. Час літніх канікул завершено. У тисяч старшокласників стартував останній навчальний рік у школі. Це буде напружений період, під час якого слід визначитися із спеціальністю та вищим навчальним закладом.

Згадую себе та своїх батьків у цей час, у деяких моментах напруження сягало вершин.

Прийняття доленосних рішень не дається просто. Випускний клас – найкращий час, щоб подумати про свій майбутній професійний шлях та місце навчання.

Як максимально та з користю використати цей період для вибору саме своєї професії?

1. Зазирніть у майбутнє. Багато галузей, в тому числі ІТ-сфера, в якій я працюю і про яку можу говорити більш предметно, розвиваються майже блискавично.

І все більше університетів, світових агентств говорять про те, що через 10 років світу потрібні будуть інші професії – менеджер космотуризму чи дизайнер віртуальних світів, як вам таке?

На жаль, у нас, в Україні, такі зміни навіть не обговорюються. Більшість наших освітніх програм зверстані під те, що потрібно зараз. Вони не готують людей до цього "розвиненого майбутнього".

Читайте також: Як врятувати українську освіту

Це, звісно, погано, але є й позитивний момент. В університетах закладається правильна основа для того, щоб бути успішними потім: людині все ще потрібна хороша фундаментальна підготовка, потрібна математична база, розуміння, як влаштований бізнес, як працюють ефективні комунікації, щоб вибудовувати свою криву і бути успішним згодом.

Отже, випускникам варто ретельно вивчити, які базові речі містяться в навчальній програмі. Простий пошук в мережі дасть розуміння, які професії будуть популярні через 10-20 років.

Подивіться аналітику, навіть почитайте футурологів, щоб спрогнозувати можливі варіанти.

Далі ознайомлюйтеся з навчальними програми університетів, вони є у відкритому доступі, – і порівнюйте, чи є в них щось, що нагадує професії майбутнього, бодай трошки.

2. Постійно тренуйте мозок. Звісно, футурологи на те і є футурологами, щоб багато прогнозувати.

В майбутньому штучний інтелект (ШІ) замінить багато речей. Але у відповідь на це я завжди говорю: "Так, люди, це буде, але щоб це майбутнє настало і вас не зламало, треба вміти мислити, і мислити критично".

Все частіше можна чути від молодого покоління: "Для чого вчитися, якщо це не знадобиться в майбутньому?".

У мене є відповідь на це питання. Навчання – це тренування нашого мозку, яке формує велику кількість нейронних зв’язків, щоб він мислив взагалі та приймав правильні для вас рішення.

Тому чи варто зупиняти розвиток свого мозку, сидіти чекати, коли з’явиться девайс і за вас усе вирішить? Тоді дійсно ШІ переможе.

Зважаючи на сучасну тенденцію змінювати життєві ролі раз на 3-5 років, варто розуміти, що обрана професія не є кінцевою точкою.

Варто постійно відстежувати тренди, читати відповідну літературу, навчатися на курсах, в тому числі онлайн, користуватися перевагами мікролорнінга, коли навчання ділиться на маленькі шматочки; слідкувати за тим, що актуально зараз в обраному напрямку і готуватися до наступної ролі.

3. Познайомтесь з професією. В тій же ІТ сфері дуже багато спеціалізацій.

Запитайте думки у друзів, друзів друзів, зрештою, цікавтеся змістом професії на спеціалізованих форумах або заходах (на зразок ярмарків вакансій, днів відкритих дверей), зустрічайтеся з лідерами індустрії.

Так набагато легше зрозуміти, що ж цікавого, особливого є в тій чи іншій професії. Важче, якщо підліток щиро цікавиться ІТ, але живе на периферії.

Нещодавно я був на заході з одинадцятикласниками в селі Яготинського району. Дівчина запитала: "Мене цікавить ІТ, але зараз тут в селі немає жодних оффлайнових заходів. Як мені знайти ментора, як шукати відповіді?".

Це питання заскочило мене зненацька.

Що можна порадити, дивлячись на цю дитину, приїхавши з Києва, переповненого різноманітними освітніми заходами?
Звісно, можливим варіантом є знайти контакти в мережі, але одна-дві невдачі можуть відштовхнути від подальшого пошуку. Але не треба здаватися.

У таких випадках слід підключати батьків. Саме в ці моменти їхня підтримка безцінна. Бути поруч і не давати відступити у спробах знайти потрібні онлайн платформи, менторинг, місця, людей, від яких можна постійно отримувати позитивний контент.

Це нормальне явище і це треба робити. Якраз тут потрібно працювати в парі – батькам і майбутнім студентам.

4. Свідомо обирайте виш. Хто вчить і хто вчиться – рекомендую підходити до вибору навчального закладу з цих двох позицій.

Наше мислення визначається нашим оточенням та умовами, в яких проходить наше життя. А оточення формують люди. Коли ми підбираємо, хто і чому буде навчати, треба зважити на те, як університет співпрацює з бізнесом, із галуззю. Це перший фактор, на який варто звернути увагу.

По-друге, поцікавтеся, ким є вступники і хто студенти обраного університету. Варто подивитися той же vstup.info, кількість крутих абітурієнтів, які подали свої заявки.

По-третє, дивитися, чим ще живе університет, крім навчання: які заходи, хакатони, конференції відбуваються там. Це справді великий плюс для розвитку молодих спеціалістів.

Не хотілось би, щоб вирішальним фактором щодо вишу стала наявність бюджетних місць.

Якщо є можливість, ідіть туди, де вас краще навчать. Яскравим прикладом може стати Український католицький університет, де немає бюджетних місць, але на курсі програмної інженерії навчаються дуже талановиті студенти.

Тому раджу зважати в першу чергу на якість освіти. Тим паче, якщо говорити про ІТ – це галузь, яка швидко поверне інвестиції, вкладені в навчання.

Рейтингів вишів багато – є глобальні, національні, неформальні галузеві тощо. І вони не завжди реально оцінюють стан речей.

Можна оцінити виш в цілому за рядом критеріїв, але не напрямок, який обрав випускник.

Читайте також: Чому українські виші так низько у рейтингу World University Ranking

Я більш схильний отримувати зворотний зв'язок з неформальних джерел. У випадку з ІТ-спеціальностями краще почитати спеціалізовані ресурси, ніж World Universities Ranking.

В першому випадку ми можемо почути не завжди позитивні відгуки, проте, вони дадуть розуміння, наскільки університет "живий" і підходить саме вам.

І наостанок актуальне питання для батьків: чи повинні вони впливати на вибір дітей і як?

Чесно, я не знаю. Незалежно від того, що вирішила ваша дитина або ви усі разом на сімейні нараді: вступати до технікуму, вишу, чи взяти паузу – gap year для обдумування, ви точно можете робити наступне:

• Спрямовувати інтерес дітей, враховуючи, чи буде цей напрямок/професія корисними людям у майбутньому.

• Захищати від різких рухів і змін.

• Підтримувати у спробах знайти потрібну інформацію, людей, виш. Всі вони вміють якісно користуватися гаджетами, швидко перевіряти інформацію, у них завжди є своя думка. Але відчуття опори, яке формують батьки, не менш важливе.

Звикайте до думки, що майбутнє вимагає від нас усіх постійного навчання/самонавчання, самодисципліни і щирої пристрасті до своєї справи.

Отже, вдалого вибору!

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Максим ПОЧЕБУТ для УП. Життя


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини