MENU

Грошово-кредитна політика на 2020 рік: основні засади

192 0

Про основні Засади грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу (основні положення тексту та мій особистий експертний коментар).

​Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу (далі – Основні засади) розроблено Радою Національного банку України (далі – Рада Національного банку) відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону України "Про Національний банк України" з урахуванням цілей, принципів та інструментів монетарної політики Національного банку України, що визначені Стратегією монетарної політики Національного банку України (Схвалено рішення Ради Національного банку України від 10 вересня 2019 року).

Ураховуючи статтю 99 Конституції України та статтю 6 Закону України "Про Національний банк України", на виконання основної функції Національного банку щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України пріоритетною ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики залишатиметься досягнення та підтримка цінової стабільності в державі. Другою за пріоритетністю ціллю є сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, якщо це не перешкоджає досягненню і підтримці цінової стабільності. Третьою ціллю є сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає виконанню перших двох цілей.

Для досягнення та забезпечення цінової стабільності Національний банк використовує монетарний режим інфляційного таргетування, який також сприяє забезпеченню стійких темпів приросту ВВП.

Ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 п. п.

Національний банк може використовувати всі законодавчо визначені засоби грошово-кредитної політики.

Рада відзначила, що Національний банк продовжуватиме дотримуватися режиму плаваючого курсу, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.

В тексті Основних засад зазначається, що у 2020 році та в середньостроковій перспективі зростання економіки України поступово прискорюватиметься і наближатиметься до потенційного темпу зростання. Грошово-кредитна (монетарна) політика має сприяти стабілізації економіки на потенційному рівні.

Головним рушієм зростання потенційного ВВП залишиться збільшення загальної продуктивності факторів виробництва, який більшою мірою залежить від швидкості здійснення структурних реформ. З 2019 року внесок капіталу в зміну потенційного ВВП є додатним завдяки збільшенню частки капітальних інвестицій. Однак від'ємний внесок робочої сили залишиться фактором, що стримуватиме зростання потенційного ВВП.

Читайте також: Україна приречена на протистояння з олігархами – Фурса

Обсяги інвестицій і потенціал економічного зростання в Україні можуть суттєво збільшитися в разі проведення рішучіших заходів, зокрема покращення якості функціонування державних інститутів, підвищення рівня захисту прав приватної власності, зниження рівня корупції, приватизації державних підприємств, підвищення ефективності банківського сектора як фінансового посередника поміж збереженнями населення та інвестиціями бізнесу, тощо.

У 2020 році і надалі Національний банк використовуватиме режим інфляційного таргетування з метою досягнення цілей щодо цінової стабільності.

​Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, сприяючи не тільки поверненню інфляції до цілі, але також опікуючись впливом монетарних рішень на економічне зростання. Інфляція може відхилятися в короткостроковому періоді від заздалегідь оголошених цільових значень у зв’язку з впливом зовнішніх і внутрішніх шоків, які є поза контролем грошово-кредитної (монетарної) політики, зокрема таких, як зміни цін на сировинні товари та інші високоволатильні компоненти індексу споживчих цін, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо.

В окремі періоди інфляція може відхилятися від встановленої цілі через вплив факторів, що є поза безпосереднім впливом монетарної політики Національного банку.

Національний банк використовуватиме монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі на прийнятному горизонті політики. У результаті це сприятиме наближенню інфляційних очікувань до цілі щодо інфляції. У випадку необхідності Національний банк допускатиме більш тривале повернення інфляції до цілі, запобігаючи надмірним втратам економічного зростання.

У той самий час очікується, що за зниження інфляційного тиску та поліпшення очікувань Національний банк пом'якшуватиме монетарну політику, сприяючи таким чином економічному зростанню.

Облікова ставка в реальному вимірі (номінальна облікова ставка за вирахуванням очікуваної інфляції) поступово знижуватиметься у наступних роках до нейтрального рівня. Також з огляду на поліпшення інфляційних очікувань знижуватимуться і номінальні процентні ставки банків.

Національний банк продовжить валютну лібералізацію до досягнення її кінцевої мети – зняття всіх наявних обмежень і в перспективі, переходу до режиму вільного руху капіталу. Це стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.

Водночас за виникнення загроз для фінансової стабільності є можливим призупинення валютної лібералізації та/або введення заходів захисту. Усвідомлюючи небажаність таких заходів для розвитку фінансового ринку та економіки України, Національний банк розглядатиме їх як засоби "останньої лінії оборони".

Незважаючи на створення в попередні роки необхідних умов для успішного проведення монетарної політики в межах режиму інфляційного таргетування, Національний банк продовжить спрямовувати зусилля на посилення своєї інституційної спроможності з досягнення інфляційних цілей та забезпечення необхідних умов для успішного функціонування цього монетарного режиму.

Особливу увагу Національний банк приділятиме питанням розвитку фінансових ринків для поглиблення механізму монетарної трансмісії та підтримки процесів економічного розвитку. Так, Національний банк докладатиме зусиль для сприяння розвитку, зокрема:

- фондового ринку, зокрема поглиблення ліквідності ринку державних цінних паперів та збільшення строковості таких паперів. У той самий час у разі проведення операцій з державними цінними паперами Національний банк дотримуватиметься свого зобов'язання уникати будь-яких форм фіскального домінування над монетарною політикою, у тому числі прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків. Зазначене досягатиметься за рахунок чітких та прозорих критеріїв участі Національного банку в роботі ринку державних цінних паперів;

Читайте також: Виховний процес: українців повертають до звичного стану олігархічного рабства

- інструментів хеджування процентного ризику, зокрема операції своп на процентну ставку, та стимулювання на цій основі довгострокового кредитування;

- інструментів хеджування валютного ризику з метою зменшення вразливості суб'єктів економіки до курсових коливань та стимулювання трансформації довгострокових валютних ресурсів у гривневі.

Реалізація зазначених заходів сприятиме розвитку каналів монетарної трансмісії, що збільшуватиме потенціал впливу монетарних інструментів Національного банку на інфляційні процеси та економічну динаміку.

Національний банк докладатиме зусиль для покращення взаємодії з Урядом України в питаннях узгодження монетарної та фіскальної і боргової політик, щоб забезпечити макроекономічні умови для низької та стабільної інфляції. Зокрема щодо впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов'язань та здійснення бюджетних видатків, а також забезпечення стійкості фінансової системи.

Взаємодія Уряду України з Національним банком відбуватиметься виключно за умов дотримання принципу незалежності останнього.

Національний банк продовжуватиме вживати також заходів у напрямі посилення координації монетарної та бюджетної політики.

З текстом Основних засад можна буде найближчим часом ознайомитися на сайті Національного банку України.

На мою думку, найбільші дискусії серед членів Ради НБУ викликали наступні положення:

- Ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 п. п.

Рада не підтримала пропозицію, що метою грошово-кредитної політики є підтримка показника щодо індексу споживних цін (інфляції) в річному вимірі наближеному до 5% постійно.

- Національний банк може використовувати всі законодавчо визначені засоби грошово-кредитної політики.

Рада не підтримала пропозицію Правління НБУ, що облікова ставка є ключовим інструментом грошово-кредитної (монетарної) політики. Тобто всі засоби ГКП мають однакову правову силу і Правління НБУ само визначає який з них найбільш раціонально використовувати на відповідному відрізку часу.

З цього приводу мушу зазначити наступне. Курс нового уряду передбачає зниження відсоткових ставок за кредитами. НБУ вже анонсував можливості для зниження відсоткової ставки за кредитами, втім вплив зовнішніх факторів на інфляційні процеси може уповільнити зниження облікової ставки або строки досягнення інфляційної цілі. Разом із тим останні дослідження вказують, що таргети на рівні 5%+/-1 відсотковий пункт, обрані Україною, є достатньо жорсткими у порівнянні із аналогічними показниками в більшості інших країн.

Протягом тривалого періоду часу НБУ не досягав проголошеної інфляційної цілі. Формулювання, які містить вітчизняне законодавство та Основні засади грошово-кредитної політики про можливість у середньостроковій перспективі (протягом 3-5 років) досягнути цілі по інфляції, дозволяють НБУ встановлювати інфляційну ціль, діапазон коливань інфляційної цілі та визначати строк досягнення цієї цілі у межах 3-5 років.

Однак, на мій погляд, відсутні чіткі пояснення та обґрунтування, чому таргет за рівнем споживчої інфляції в Україні має бути саме 5%, а не 4,5% або 7,5%. Посилання на «ґрунтовні» дослідження минулих років на базі застарілої статистики виглядають поганим обґрунтуванням і явно потребують додаткових пояснень або, у разі відсутності таких пояснень, – перегляду таргету.

​Можна погодитись з тим, що низька інфляція зараз «в тренді». Так, за даними МВФ у 2018 році споживча інфляція була вище за 5% у 34-х зі 193 країн. Дані про споживчу інфляцію у країнах, що є основними торгівельними партнерами України, показують, що рівень інфляції знизився з 5,7% (у першому кварталі 2015 р.) до 3,3% (у другому кварталі 2019 року), але наш регіон за показниками споживчої інфляції був нестабільним.

Обґрунтованість застосування в якості інструмента монетарної політики виключно облікової ставки

Є об’єктивні причини, чому досягнення встановлених цілей тільки при використанні облікової ставки не відбуватиметься. Україна суттєво відрізняється не тільки від розвинутих ринків, а й від ринків, які розвиваються та впровадили режим інфляційного таргетування:

• практично нульовим рівнем розвитком секторів, які генерують довгострокові пасиви – страхування життя та пенсійного забезпечення;

• слабкістю розвитку ринку корпоративних облігацій та повною відсутністю каналу перетікання ресурсів з кредитного ринку на ринок корпоративних облігацій через секьюритизацію;

Читайте також: Які схеми "з'їдають" від 150 до 260 млрд грн з бюджету

• фактичною нерегульованістю небанківського кредитного ринку, де кредити надаються під процент, який формується під впливом статистики щодо відсотку списань по кредитному портфелю;

• підвищеними процентними ставками за кредитами для клієнтів non-prime сегменту у банківському секторі, де при ціноутворенні на такі кредити прогнозний відсоток списань по кредитному портфелю враховується значно в більшій мірі ніж вартість ресурсів.

• слабкістю ринку валютних деривативів і практично повною відсутністю ринку кредитних деривативів або інших інструментів передачі кредитного ризику.

Як можна покращати ситуацію?

Очевидно, що режим інфляційного таргетування, впроваджений в Україні, впливає не тільки на макроекономічні показники, але і на умови фінансування державного боргу, і на умови кредитування. В поточному стані розвитку режим інфляційного таргетування далекий від оптимального стану через специфіку розвитку вітчизняного фінансового ринку, недосконалість роботи судової системи і т.д.

Для того щоб режим інфляційного таргетування діяв на економіку більш ефективно з найменшим негативним ефектом, потрібно прийняти ряд важливих законопроектів частина яких вже зареєстрована у Верховній Раді нового скликання, а саме:

1. Законопроект, який приведе ринок небанківських кредитних установ під нагляд НБУ. Нагляд і регулювання кредитного ринку повинні знаходитись в єдиному центрі для забезпечення єдиної політики регулювання і єдиного рівня транспарентності для споживачів. У Верховній раді восьмого скликання був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (прийнятий).

2. Для відновлення ринку корпоративних облігацій з метою відкриття для бізнесу можливості залучати кошти через облігації потрібний розвиток фондового законодавства та наділення НКЦПФР відповідними повноваженнями, які дозволять українському регулятору приєднатись до Меморандуму Міжнародної організації регуляторів ринку цінних паперів (IOSCO). У Верховній Раді восьмого скликання був зареєстрований законопроект «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

3. відкрити можливість легальної секьюритизації кредитів. Банки повинні отримати можливість забезпечувати свої облігації кредитним портфелем і на їх основі випускати облігації, доступні для інвесторів. Цей крок відкриває канал перетікання коштів між ринком облігацій і кредитним ринком, що позитивно відобразиться на ставках по споживчих кредитах. Раніше у Верховній раді восьмого скликання був зареєстрований законопроект «Про облігації, забезпечені відокремленими активами».

4. Україні потрібний старт пенсійної реформи, який повинен забезпечити появу в країні сектору, здатного до генерації довгострокових пасивів. Раніше у Верховній Раді восьмого скликання був зареєстрований законопроект «Про недержавне пенсійне забезпечення», який впроваджував би нову редакцію цього закону.

5. Окремо слід зазначити потребу у продовженні реформування судової системи у руслі захисту прав кредиторів, а також системи виконання судових рішень. Відповідний напрямок є основою для зменшення різниці між ставками на окремих сегментах кредитного ринку і покращення доходження імпульсу від зміни облікової ставки до важливих для економічного зростання ринках.

Стає очевидно, що коли кілька років тому НБУ встановлював інфляційні цілі та готував Основні засади грошово-кредитної політики, були сподівання на професійні та швидкі структурні реформи, але відповідні законопроекти не були прийняті. Реформа із захисту прав кредиторів, пенсійна реформа, медична реформа, реформа ринку цінних паперів і т.д. не були проведені. Як підсумок, за три роки Україна не досягла навіть мінімальних стандартів розвитку фінансового ринку порівняно з країнами-сусідами. Дієвість облікової ставки як інструменту ГКП так і залишилась обмеженою, тому на часі, на мій погляд, стає обговорення питання щодо зміни підходу до встановлення пріоритетності як інфляційної так і інших цілей грошово-кредитної політики НБУ.

Надіюсь, що в даний час завдяки спільним зусиллям Уряду та НБУ вдастся досягти намічених цілей.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини