Десять років під забороною, офіційно. Попри це, чи не у кожному українському місті можна зустріти їх – гральні заклади. Вони називаються будь-як, але асоціюються чомусь з лотереями. 

Своїм підходом до регулювання діяльності лотерей держава фактично дозволила відкриттю різного роду симбіозів лотерейних об’єктів. За приблизними підрахунками нині їх в Україні – близько 8 тисяч, які зазвичай не мають жодного відношення до лотерей і лише 15% – законні.

"Фактично – це гральні заклади, які повинні бути заборонені, бо вони лише стимулювали розвиток великої мережі нелегального грального бізнесу, який фактично "кришувався" певними особами з правоохоронних органів", – переконаний Олександр Хацкевич, керуючий партнер ТОВ ЮК "ПРАЙМЛЕКС".

Наразі легалізувати гральний бізнес взявся Кабмін, схваливши відповідний законопроект. Далі черга парламенту. Формально, він узаконює будь-які види грального бізнесу. Питання – яким чином.

"І ось тут кожна країна, і взагалі сам принцип легалізації як соціально-негативного явища грального бізнеса, бо є таке явище як лудоманія, хвороба, і тут вже головне – знайти баланс між по-перше, поборенням або зменшенням ефекту від лудоманії, по-друге – це поповнення бюджету. Навіщо нам легалізувати те, що не буде поповнювати бюджет? І третє – комерційні інтереси гравців ринку", – пояснює Хацкевич. 

В Асоціації операторів грального та лотерейного бізнесу звернулися до Президента з петицією щодо легалізації грального бізнесу за європейськими аналогами. Основна ціль – бюджет України, а це 50 000 робочих місць і від 2,5 млрд. грн доходів до державного бюджету.

Читайте також: Узаконити гральний бізнес. Місія здійсненна?

"В першу чергу ми хочемо отримати повністю "білий", правильний законопроєкт для того, щоб люди бачили будь-які надходження до бюджету держави", – пояснює Тетяна Литвинова, Голова асоціації операторів грального та лотерейного бізнесу.

Замість застарілих автоматів – сучасні VLT системи з онлайн контролем процесів та надходжень, обмеження кількості терміналів та гральних закладів. Продаж ліцензій на провадження діяльності – лише на аукціонах. Першочергове ж право – компаніям, які працюють нині на ринку.

Також важливим є збереження робочих місць людьми, які сьогодні задіяні у гральному бізнесі. А це понад 50 тисяч,  Литвинова: "На даний момент ці люди працевлаштовані і ми хочемо, щоб ці люди мали офіційне працевлаштування. Ми хочемо, щоб у людей була робота, щоб вони залишалися у країні, а не виїжджали за кордон".

Оператори ринку пропонують свої механізми боротьби з ігровою залежністю за європейським прикладом, адже ніхто не відміняв онлайн казино.    

"Створення реєстру залежних гравців, обмеження входу у гральні заклади, чітка ідентифкація особи, яка зайшла до грального закладу (до речі, це є у законопроєкті, це нормальна вимога), обмеження рівня ставки та обмеження рівня програних сум за місяць це те, що дійсно може подолати лудоманію", –  зазначив Хацкевич. 

Читайте також: Уряд схвалив законопроект щодо легалізації грального бізнесу

Загалом, намагання уряду і парламенту представники грального бізнесу оцінюють позитивно, але потрібно ще реалізувати їх в позитив, не лише мати наміри.

Кажуть, простим переведенням до казино проблему не вирішити – мовляв, на чорному ринку він процвітав і процвітатиме далі. Лише прозорі умови легалізації дозволять зменшити частку нелегального грального бізнесу в Україні. 

Студія була організована за сприяння ГО "Інститут свободи слова". 

Повну версію СТУДІЇ дивіться ТУТ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube