Після рішення про покарання народних обранців за те, що вони пропускають робочі дні без поважних причин, на жаль, їх не позбавлятимуть мандата, а обрізатимуть депутатські виплати. Це нагадує ситуацію, коли забобонні люди розкидають заговорені гроші, щоб відкупитися від великих бід. Адже для багатьох парламентарів-прогульщиків кільканадцять тисяч гривень - копійки, які можна використати на один похід в ресторан.

Грошове покарання чекає на депутата, якщо він протягом календарного місяця під час сесії, без поважних причин, не бере особистої участі у більш як 30 відсотках голосувань на пленарних засіданнях Верховної Ради, або у більш як 50 відсотках засідань комітету, до складу якого його обрано. Причому,  йдеться не про вирахування із заробітної плати (приблизно 35 тисяч гривень). Мова про невідшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень (загалом, вони складають таку ж суму, як зарплата).

Крім того, відбуватися це повинно за розпорядженням голови Верховної Ради і на основі рішення Регламентного комітету. А як спрацює депутатська солідарність (на практиці парламентарі найчастіше не дають необхідних голосів за рішення не на  користь своїх колег) – питання другорядне.

Читайте також: Головне – справно натискати кнопку: роль нардепа зводять до функції

Загалом, народні обранці дуже переймалися при обговоренні питання про покарання самих себе за прогули. Мовляв, їм важко буде довести свою відсутність на засіданні, якщо, наприклад, доведеться терміново їхати в округ. Ну, дійсно, раптом там дитячий садок горить. Як у такій ситуації без депутата?

А, якщо серйозно, вже зараз можна прогнозувати, що на Регламентному комітеті розповідатимуть і не такі байки про причини своєї відсутності на засіданнях та в комітетах. Від депутатських придумок фантасти кусатимуть лікті…

Ще одне нововведення стосується того, що відтепер депутати мають дати про себе знати не за допомогою письмової реєстрації (коли ставлять свої підписи перед ранковим та вечірнім засіданням на підписних листах). Адже, по-перше, після того, як підпис поставлено, можна вільно «гуляти» - йти займатись своїми справами, а не законотворчістю у сесійній залі. А, по-друге, ці підписи взагалі іноді ставлять не самі народні обранці, а їхні помічники.

Тепер же передбачено, що депутати реєструватимуться перед відкриттям кожного пленарного засідання у залі засідань шляхом натискання кнопки «за». Але навіть якщо вони це не зробили у такий спосіб, але протягом пленарного засідання голосували в сесійній залі за питання порядку денного, то це і буде реєстрацією. Втім, тут треба брати до уваги, що парламент може накрити вал депутатських заяв, мовляв,їх картка не спрацювала при голосуванні.

Депутат минулого скликання Леонід Ємець в соцмережах прокоментував ці нововведення так: «Вам приємно, коли вас тримають за ідіотів?», мовляв,  штрафів депутати не бояться.

Читайте також: Почему депутаты плохо посещают заседания Верховной Рады и что с этим делать

«З мого особистого досвіду: коли депутат забирає зарплату і депутатські кошти з бухгалтерії, він розписується в книзі. Якщо не забрав, ця графа переноситься на наступний місяць. Так от, я на власні очі бачив по декілька сторінок неотриманих зарплат з одним прізвищем. І таких багато. Їх ви штрафами залякати хочете?»- зазначає він.

На його переконання, більш доцільним виглядало б покарання депутатів за прогули виправними роботами. Загалом, депутати монобільшості злукавили, як і в ситуації з кнопкодавством. Адже, якщо вірити меморандуму, який вони підписували, коли ще були кандидатами на отримання мандатів, парламентарі обіцяли: якщо будуть кнопкодавити або прогулювати роботу без поважних причин, відразу будуть складати мандат. Але, коли дійшло до необхідності це робити через кнопкодавство, обійшлися лише вибаченнями. А коли приймали рішення про прогули, записали тільки грошове покарання. 

Та навіть таке не надто ефективне рішення викликало чималу дискусію в рядах представників «демократичної опозиції». Зокрема, народний депутат Ірина Геращенко заявила, що ефективність роботи парламентарів треба визначати її результативністю для інтересів держави, а не сидінням в залі і натисканням кнопок. З цим можна було б погодитися, якби не кілька «але». По-перше, така вже у депутатів робота – особисто натискати кнопки «за», «проти» чи «утримався» під час пленарних засідань. І їх завдання бути на роботі, навіть якщо вона їм не цікава і зводиться до дрімання на робочому місці і написанні любовних смс. По-друге, майже порожній зал в Раді під час роботи попереднього скликання парламенту, особливо в середу і п’ятницю, не можна вважати нормою. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube