Трудові мігранти з інших країн можуть допомогти Україні впоратися з кадровим голодом. При цьому не можна забувати, що іноземці потребують адаптації до українських законів і українського суспільства.

ФАКТ. В Україну готові приїхати трудові мігранти з Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану. У менших масштабах в нашу країну приїжджають заробітчани з Афганістану, країн Африки та Азії. Поки що Україна є транзитною країною для більшості нелегалів – звідси вони намагаються потрапити в країни ЄС.

Читайте також: Українці емігрують: як це впливає на економіку країни

Але з ростом економіки кількість бажаючих залишитися в нашій країні зростатиме. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що це непогано. Він закликає змінити законодавство, щоб залучити трудових мігрантів у нашу країну.

БІЖЕНЦІ. У 2018 році в Україні налічувалося 5,5 тис. осіб, які звернулися за притулком, і 3,5 тис. людей зі статусом біженця. У порівнянні з європейськими країнами, де рахунок біженців йде на сотні тисяч, це небагато. Але демографи прогнозують, що в найближчі 10 років потік мігрантів з країн Африки та Азії може попрямувати і в нашу країну. За даними організації «Право на захист», навіть ті люди, які отримали в Україні статус біженця, не можуть знайти офіційну роботу. Наше законодавство сьогодні не пристосоване для працевлаштування іноземців.

ДЕФІЦИТ РОБОЧИХ РУК. Тим часом Україна зіткнулася з першими ознаками кадрового голоду. Мільйони працездатних українців робочих спеціальностей виїхали на заробітки в Польщу, Чехію та Німеччину, а українські компанії залишилися з порожніми робочими місцями. Дефіцит кадрів гальмує розвиток українського бізнесу. Близько 38% компаній заявляли про плани розширити виробництво в 2019 році, але без працівників зробити це важко. Як з’ясувала аудиторська компанія KPMG, 29% керівників українських підприємств це розуміють, і вже назвали дефіцит кадрів головною небезпекою для розвитку бізнесу.

Заввідділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Позняк зазначає, що розраховувати на повернення українських трудових мігрантів не варто. Шансів на те, що абсолютна більшість заробітчан коли-небудь повернеться в Україну, – небагато. Щоб забезпечити зростаючу економіку трудовими ресурсами, знадобиться кілька мільйонів людей.

ЩО РОБИТИ? Експерти закликають почати дивитися на мігрантів як на ресурс, а не тягар. За оцінками «Права на захист», сьогодні 43% біженців в Україні працюють, близько 33% – знаходяться в пошуках роботи. За словами дослідниці питань міграції Анастасії Фетісової, розрив між сферами, в яких працюють мігранти, і сферами, в яких вони можуть бути зайняті відповідно до своєї кваліфікації, дуже великий. Близько 44% трудових мігрантів в Україні працюють у сфері обслуговування, ще 13% – на низькокваліфікованій роботі. При цьому 12% мігрантів мають кваліфікацію в сфері освіти і науки, 12% працювали в готельно-ресторанному бізнесі, ще 10% мають освіту в сфері охорони здоров’я та фармацевтики.

Глава Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник вважає, що ринок праці України можна врятувати, скасувавши квоти на імміграцію в Україну, які щорічно встановлює уряд. За його словами, в першу чергу потрібно спростити отримання дозволу на імміграцію для фахівців. У 2019 році за цією квотою в Україну можуть приїхати лише чотири людини. Олійник впевнений, що подібні обмеження потрібно скасувати.

ПРОБЛЕМИ. Звичайно, потік трудових мігрантів не вирішить в один момент проблему дефіциту робочих рук. Сьогодні лише 10% українських роботодавців готові взяти на роботу таких співробітників. По-перше, існує мовний бар’єр. Іноземців, які не знають української чи російської мови, важче інтегрувати в компанію, ставити перед ними завдання. Взяти на роботу іноземця – велика відповідальність. По-друге, роботодавці бояться ризикувати, вважаючи трудових мігрантів з інших країн ненадійними. Крім цього, вони не знають, як правильно оформляти таких людей, вважаючи процедуру найму біженців занадто складною, клопіткою і невигідною.

Читайте також: Заробітчанство – велика трагедія чи великі можливості?

ІНТЕГРАЦІЯ. Щоб люди їхали в Україну працювати, необхідно не тільки вдосконалити законодавство, а й подумати про їх адаптації. За словами Олексія Позняка, владі необхідно подумати про те, як адаптувати і інтегрувати в українське суспільство ерітрейців, камбоджійців або жителів М’янми, які потенційно можуть поповнити ринок праці в нашій країні. Експерт вважає, що почати інтеграцію необхідно вже зараз з тих небагатьох мігрантів, які приїхали до нас.

Коли міграційні потоки почнуть рости, приїжджі зможуть контактувати з уже інтегрованими співвітчизниками. Якщо не займатися адаптацією, великі групи мігрантів так і залишаться жити самі по собі у своєрідних національних анклавах. Саме це сталося в Європі. Позняк упевнений, що інтеграція іноземців в українське суспільство дозволить уникнути помилок ЄС.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube