MENU

Тарас Марусик: Уряд саботує закон про забезпечення функціонування української мови як державної

738 1

Не перетинай червону лініюУчасниця акції біля будівлі уряду України під гаслом "Не перетинай червону лінію!". Київ, 4 липня 2019 року

У прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" вказана крайня дата, до якої Кабінет міністрів України був зобов’язаний сформувати склад Національної комісії зі стандартів державної мови, призначити Уповноваженого із захисту державної мови і забезпечити створення належних умов для функціонування обох органів. Ця дата спливла 16 жовтня цього року. Якщо на формування складу першого органу попередній уряд витратив трохи більше місяця з відведених трьох, то новий уряд не лише не вклався у відміряний законом термін з Уповноваженим, але й не виконав також іншої норми – до 15 серпня передбачити в Державному бюджеті на 2020 рік фінансування забезпечення діяльності згаданих органів. Цього досі не зроблено.

Процедура призначення Уповноваженого із захисту державної мови розпочинається з подання кандидатур Кабінетові міністрів – по одній від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Мінюсту і Мінкультури. Лише одна інституція подала свою кандидатуру на посаду уповноваженого із захисту державної мови після внутрішнього конкурсу. Але уряд не може почати розгляд цього питання без кандидатур від Міністерства юстиції та Мінкультури. І Денис Малюська, і Володимир Бородянський перебувають у прямому підпорядкуванні Олексія Гончарука, але прем’єр-міністр чомусь не квапить міністрів юстиції та культури.

Саме тому низка громадських активістів оприлюднила відкрите звернення до цих посадових осіб «перейти від слів… до конкретних справ і дотримуватись календарного плану реалізації норм Закону України».

Біля парламенту України перед першим засіданням Верховної Ради 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року

Незважаючи на те, що склад Національної комісії зі стандартів державної мови затверджений, сама комісія не може почати працювати. В цій ситуації добре те, що Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, і її діяльність спрямовується та координується урядом через міністра освіти, бо сфера освіти поряд зі сферою обслуговування стають ключовими у поширенні й утвердженні державної мови.

Читайте також: Україні треба активно працювати в російськомовному просторі – думка

Новий міністр Ганна Новосад продемонструвала свою тверду підтримку законам про українську мову як державну і про освіту. Вона, зокрема, заявила, що відповідно до обох законів з вересня 2020 року російськомовні школи перейдуть на українську мову навчання. До речі, лакмусовим папером важливості таких заяв слугує реакція Міністерства закордонних справ Росії на слова міністра освіти – для Кремля це "подвійна дискримінація".

Під час пікетування Київської міськради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року

Важливим документом з популяризації і впровадження норм закону у сфері освіти є також лист міністра освіти "Про застосування державної мови в освітньому процесі".

Але, попри зусилля Міністерства освіти, опір запровадженню закону є, і в окремих випадках запеклий. Деякі працівники шкіл і вишів намагаються гальмувати виконання закону не лише поза Києвом, але й у столиці. За останній час надбанням громадськості стали кілька скандалів завдяки принциповим студентам і школярам. У Київському національному економічному університеті викладачка Олена Олійник зневажала закон і насміхалася зі студента. В Міжрегіональній академії управління персоналом викладач Віктор Колпаков намагався навіть вигнати студентку з лекції. Два одеські скандали, з учителькою історії Людмилою Маріуцою і викладачем історії Міжнародного гуманітарного університету Антоном Кравчиком, завершилися звільненням обох фігурантів.

Читайте також: Українська мова – команда Зеленського змінила риторику та взяла паузу

На тлі цих скандальних ситуацій несподіваним сюрпризом стала відмова колись окупованого терористом Гіркіним міста Словянська від класів з навчанням російською мовою.

На жаль, Міністерство освіти – чи не єдиний виконавчий орган центральної влади, який дотримується духу й букви нового мовного закону, чого не скажеш про Національне агентство України з питань державної служби. 7 жовтня цей орган звичайним листом повідомив керівників вишів про ліквідацію з 25 жовтня 2019 року атестаційних комісій, які засвідчували рівень володіння українською мовою державними службовцями. Така зміна сталася внаслідок новоухваленого закону про перезавантаження влади. Так-от, це «перезавантаження» тепер означає, як роз’яснило те саме агентство, що рівень вільного володіння державною мовою можуть засвідчити атестат про середню освіту чи диплом вишу.

Нагадаю, що в прикінцевих та перехідних положеннях закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" сказано недвозначно: протягом шести місяців, тобто до 16 січня 2020 року, прийняти Порядок проведення іспиту на рівень володіння державною мовою.

Читайте також: Спілкуйся українською: спортсмени знялися в мотиваційному ролику на підтримку рідної мови

Не буде помилкою назвати уряд Олексія Гончарука урядом президента Володимира Зеленського. Не знаю, яка роль президента в гальмуванні реалізації закону, але його недавні заяви насторожили. Під час медійного марафону він сказав, що з мовного питання почався Донбас. Цим самим Зеленський повторив, фактично, кремлівську байку про те, що конфлікт на Донбасі почався зі скасування закону Колесніченка-Ківалова. Тому є велика небезпека, що він намагатиметься протягнути регіональний статус російської мови в майбутньому законі про особливий статус окремих регіонів Донбасу.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів "мовного закону Ківалова-Колесніченка". Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Читайте також: Діти, які не знають мови та історії України. Як ми втрачаємо молодь Донбасу і Криму

Знову не можу не згадати про дружину Зеленського Олену Зеленську, яка публічними акціями на підтримку української мови (наприклад, про створення проекту україномовних аудіогідів) своєрідно урівноважує слова й заяви свого чоловіка. Нещодавно вона озвучила дві японські казки для дітей для проєкту "Книги, які говорять".

 

Звичайно, такі публічні акції мають велике виховне значення для суспільства. Але ніхто, навіть дружина президента, не може замінити рутинної роботи урядовців, які відповідають за впровадження мовного закону і які поки що його саботують.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Тарас МАРУСИК, Радіо Свобода


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини