Звіт Єврокомісії щодо Болгарії та Румунії у межах спеціального механізму кооперації та контролю (MCV) свідчить про дуже різні успіхи двох сусідніх країн у справі боротьби з корупцією. Якщо у випадку Румунії констатують негативний тренд дотримання принципів правової держави, то у випадку Болгарії рекомендується вже відмовитися від механізму контролю. Про це пише Deutsche Welle.

Згідно зі звітом, боротьба з корупцією у Румунії відбувається суттєво повільнішими темпами. Крім того, більшість рекомендацій з попереднього звіту в 2018 році не були виконані.

Механізм контролю був запроваджений для обох країн перед їхнім вступом до ЄС 2007 року. Його мета полягала в тому, аби супроводжувати та регулярно оцінювати процес реформ у сферах, які досі потребували покращення. А це боротьба з корупцією та незалежність судової системи і, у випадку Болгарії, боротьба з організованою злочинністю. Довгий час усе виглядало так, що Румунія активно втілювала європейські стандарти. Особливий внесок у цей процес зробило створене тоді антикорупційне  відомство DNA на чолі з Лаурою Кьовеші.

Читайте також: Чи здатна лише одна людина подолати корупцію? Приклад Румунії

Але її усунули з посади торік завдяки втручанню правлячих соціал-демократів, натомість правова держава так і не закірпилися.

Лауру Кьовеші усунули з посади голови антикорупційного органу Румунії 2018 року

Без великих несподіванок

Тому недивно, що нинішній звіт у випадку з Румунією виглядає набагато критичніше, ніж у випадку з Болгарією. Єврокомісія знову висловила сумніви щодо дотримання урядом принципів правової держави. На думку авторів звіту, негативний розвиток останніх трьох років разом із дедалі меншою жагою до реформ знівелювали багато досягнень, вже зроблених у минулому. Така ситуація дає привід для серйозної стурбованості, йдеться у звіті. Іще в травня 2019 Єврокомісія поінформувала румунські органи влади про те, що в разі відсутності покращення чи, тим більше, у випадку погіршення ситуації, будуть застосовані інші заходи щодо верховенства права, які виходять за рамки механізму MCV. Більш негативної оцінки політики, яку з 2016 року проводить Соціал-демократична партія Румунії, важко собі уявити. Прем'єрка Віоріка Денчіле, чий уряд після висловленої йому недовіри два тижні тому має статус тимчасового, відкинув будь-які закиди на свій бік після оприлюднення звіту Єврокомісії. Сам механізм контролю у Бухаресті назвали дискримінацією країни та звернулися з вимогою скасувати його або ж поширити на всіх членів ЄС.

Останній звіт?

Румунська громадськість та більшість політиків не були здивовані різкою критикою з Брюсселя. Як і тим, що Софія отримала кращу оцінку її прогресу, ніж Бухарест. Щодо Болгарії у звіті робиться висновок, що та виконала рекомендації, що може бути підставою скасування механізму контролю. У Єврокомісії повідомили, що чекають на позитивні висновки Ради ЄС та Європарламенту, аби приймати рішення щодо скасування механізму контролю для Болгарії. Про схожу перспективу для Румунії не йшлося.

Читайте також: Болгарія одужує від хвороби русофільства

Це останній звіт щодо успіхів Болгарії та Румунії для Єврокомісії на чолі з Жаном-Клодом Юнкером. Він раніше обіцяв, що до кінця його каденції контрольний механізм буде скасовано. Зараз зрозуміло, що цю обіцянку можуть виконати лише частково. У Єврокомісії знову лунали сумніви щодо того, чи варто повністю скасовувати механізм без жодної йому заміни. Більше того, лунали пропозиції розширити його дію на Польщу та Угорщину через неодноразові зазіхання на судову систему чи принцип верховенства права. Утім, було прийнято рішення поки що відмовитися від цієї ідеї, аби не наражати Єврокомісію на додаткові кризи. Але водночас вирішили перевірити, чи не можна було б запровадити інші механізми контролю у випадку скасування MCV для Румунії та Болгарії, які б діяли уже для всіх членів ЄС.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube