Коли дитина з неврологічним розладом безкінечно і, як здається, бездумно повторює щось - це насправді є способом її комунікації з оточенням. Що ж саме відбувається - описує "особлива мама" Людмила Шамрай.

Я і Богдан гуляємо парком.

Навколо жовто-багряні кольори осені - тої осені, яку я показувала синові на малюнках, коли ми вчили пори року.

"Яка зараз пора року?" - питаю я у Богдана.

"Року", - відповідає Богдан.

"Яка пора року, коли на деревах жовте листя?" - знову питаю я у малого.

"Листя", - повторює він останнє моє слово…

Це називається "ехолалія" - автоматичне повторення почутих фраз, слів або звуків.

Ехолалія не є самостійним діагнозом, це симптом затримки психомовленнєвого розвитку, аутизму або іншого неврологічного розладу.

Чому дитина "говорить мультиками"?

Взагалі-то, ехолалія - це нормальна стадія розвитку мови.

Практично всі маленькі діти повторюють почуті слова і фрази "як папуги". Діти вчаться говорити, повторюючи те, що чують навколо. Згодом вони починають вибудовувати власні фрази, і потреба у відлунні зникає.

Однак, деякі діти не переростають ехолалію.

Вони продовжують повторювати слова інших людей або ж говорять фразами з мультиків, які дивилися раніше. Така форма ехолалії свідчить, що розвиток мовлення у дитини порушений.

Читайте також: Чому не треба боятися відвести дитину до психіатра – блог особливої мами

Дітей з ментальними розладами ехолалія супроводжує роками.

Вона може бути негайною, коли дитина одразу повторює щойно почуте, і відстроченою, коли повторення відбувається через кілька годин, днів і навіть тижнів.

Ваш малюк може цитувати фільми і мультики, згадувати епізоди, які найбільше сподобалися. Це нормально!

Однак, якщо він постійно щось цитує, а при цьому його мова залишається дуже бідною, з його мовним розвитком явно щось не так.

Що насправді хоче дитина

Негайна ехолалія - ворог у ситуації з вибором. При перерахуванні варіантів ехолалічні діти часто повторюють останнє слово. Створюється хибне враження, що саме це вони і хочуть. В результаті, дитина може засмучуватися, коли отримує те, чого не просила.

"Богданчику, ти хочеш печиво чи яблуко?" - запитую я у малого.

"Яблуко", - чую у відповідь.

"Ти хочеш яблуко чи печиво?" - знову питаю я.

"Печиво"…

Щоб зрозуміти, що дійсно хоче дитина, краще перераховувати варіанти в різній послідовності.

Якщо постійно обирається останній варіант, використовуйте зображення того, що пропонуєте. Картки з картинками або PECS (картки для розвитку дитини з порушенням мовлення) - це прекрасний спосіб пропонувати дитині щось на вибір, що дозволяє запобігти істериці.

Дуже важливо розуміти, що негайна ехолалія - це вираження потреби взяти участь у розмові. Вона показує бажання дитини розуміти і вивчати мову.

У Богдана порушене розуміння зверненої до нього мови, якщо це стосується абстрактних питань. Він розуміє побутові прохання, типу "віднеси", "принеси", "закрий", "поклади" і т.д. Але на питання "як тебе звати?" мій син довго відповідав "звати", а на питання "скільки тобі років?" - перепитував "років?".

Мова Богдана складається з безкінечного повторення фраз з мультфільмів, почутих діалогів та рядків з пісень-віршів. Він повторює ці фрази коли завгодно.

І дуже дивно виглядає, коли Богдан прокидається зранку й починає говорити: "Машини їдуть по дорозі, не можна переходити дорогу на червоне світло, ну-ну-ну".

Богдан повторює уривки з улюблених відео, ніби дивиться їх у себе в голові. І ми розігруємо сценки з мультиків та співаємо пісні.

"Ахаха… Я Ромео, і я підкорю увесь світ!" - Богдан віртуозно повторює слова лиходія Ромео із мультфільму "Герої в масках".

"Герої, треба поспішати, день серед ночі рятувати!" - продовжую гру я.

"Час бути героєм!" - кричить Богдан.

Часто малого "зациклює": він буде повторювати одне і те саме слово, поки я не повторю це слово за ним. Від мільйонного повторення інколи хочеться затулити вуха, але я стараюсь звертати увагу на усі слова малого, навіть якщо вони особисто для мене не мають ніякого сенсу.

Бо ехолалія - це не безцільне й безглузде повторення чужих слів. Ехолалія - це форма спілкування, тому її можна перетворити у гарний інструмент для взаємодії з дитиною.

Здатність повторювати - надважливий спосіб самовираження для дітей, у яких труднощі з мовленням. Якщо позбавити дитину такої можливості, вона не зможе виражати емоції, заспокоюватися, підтримувати розмову, тренуватися у вимові або зменшувати тривожність.

Читайте також: Блог особливої мами: Як прийняти діагноз дитини

Ехолалія допомагає Богдану осмислювати світ. Він повторює, коли чує щось нове. Наче промовляє фразу, щоб краще її зрозуміти та запам'ятати.

Принцип схожий, як і при вивченні іноземної мови: щоб зрозуміти сенс сказаного, почуті слова необхідно повторити. За допомогою ехолалії мій син також компенсує потребу у спілкуванні. Він ще не може самостійно побудувати фразу, тому повторення для нього - це найпростіший спосіб діалогу.

"Ти хочеш яблуко?" - питає мене Богдан.

Ні, він не пригощає мене. Навпаки, дає зрозуміти, що він хоче яблуко, і спонукає мене запитати.

"Ти хочеш яблуко?" - включаюся я у розмову.

"Яблуко", - радіє малий і приносить пакет з яблуками.

Якщо Богдан хоче, щоб я його обняла, він говорить "тебе обійняти?", якщо хоче піти на дитячий майданчик, то питає у мене "хочеш на гірку?" і т.д.

Але, я дуже рада, що хоча б таким чином Богдан став більше спілкуватися. Розвивається його словниковий запас і розуміння конкретних слів.

За допомогою відстроченої ехолалії можна змоделювати для дитини правильну форму відповіді.

Наприклад, якщо дитина підходить до вас і каже "тебе обійняти?", ви можете відповідати "так, обійми". Дитина повторюватиме цю фразу, і вона стане "сценарієм" відповіді на це питання.

Я часто почуваюся папугою, коли повторюю питання і відповіді на них, щоб Богдан зрозумів і запам'ятав, як говорити правильно.

Ехолалія може викликати у вас сум, збентеження чи роздратування. Але можна ставитися до неї по-іншому.

Ехолалія вказує на те, що час, коли ви знайдете спільну мову з вашою дитиною, значно ближче, ніж здається. Найголовніше - завжди залишайтеся спокійними, терплячими та послідовними.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube