ХХІ століття в Росії завершилося без початку 2000 року, з арешту олігарха Володимира Гусинського та знищення його телеканалу НТВ. Путінський соратник Володимир Лесин, який через роки за загадкових обставин помре в американській столиці, приніс Гусинському документи про відмову від власності на телеканал прямо до тюремної камери.

Я не був прихильником діяльності Гусинського й не співпрацював із його медіахолдингом. Але я чудово розумів, що річ зовсім не в Гусинському й не в його конфлікті з "Газпромом" – кредитором і майбутнім власником телеканалу. Річ у бажанні влади встановити повний і тотальний контроль над російськими медіа – щоб режиму не міг перешкодити жоден олігарх і жоден журналіст.

Путінові все це вдалося. Встановити контроль над медіа, які дозволяли собі критику влади. Спровокувати конфлікти в журналістському середовищі. Перетворити журналістику на обслугу й декорацію.

Читайте також: Портников: Зеленський – дуже маленький Путін, який може вирости

Росіяни за це дорого поплатилися й іще поплатяться – десятиліття авторитаризму та безвиході обов'язково призведуть до кризи держави, суспільної деградації, краху.

Але поплатилися не тільки росіяни. Поплатилися й українці. Люди, які 2000 року нічого не знали про конфлікт навколо російського телеканалу, сьогодні виявилися в могилах, втратили здоров'я, житло та життєву перспективу саме тому, що чекістська російська влада позбавила російське суспільство залишків здорового глузду, об'єктивної інформації, можливості конкуренції.

І це – не кінець, а тільки початок українських страждань. Тому що коли до тиску з боку сусіднього авторитарного режиму додаються спроби побудувати сумну карикатуру на путінізм, розраховувати нема на що. Тому що коли втрачаєш розуміння про реальну ситуацію у власній країні, твоя дистанція до власного життєвого краху виявляється набагато коротшою, ніж може здатися прихильникові гумористичних шоу та телесеріалу про нелегку долю "слуги народу".

Ми прекрасно розуміємо, що річ не в Макеєнку й не у "Прямому" – як би хто не ставився до телеканалу та його власника. Коли наступного дня після парламентських слухань про свободу слова влада діє таким чином, то це ніякий не обшук, а сигнал.

Читайте також: В Україні планують запровадити відповідальність для журналістів за маніпуляції – міністр

Сигнал того, що ХХІ століття в Україні завершується й починається радянське середньовіччя. Що люди, які прийшли до влади в нашій країні завдяки катастрофічним для України підсумкам президентських і парламентських виборів 2019 року, серйозно налаштовані на створення в країні репліки путінського режиму у версії "95 кварталу". Іншої моделі вони просто не розуміють, інакше не вміють. Критики не сприймають. А значить, повинні зачистити медіапростір до російського "блиску".

Єдине, що може ще врятувати Україну – так це те, що кинутися в обійми Путіна новий президент не може й нафти з газом не має. А значить – час українського "путінізіму" буде недовгим.

Важливо тільки, щоб руїни влади не стали вкотре руїнами української економіки й української державності. Можливість цього зараз є дуже великою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube