Щомісяця тут може виходити різна ціна за комунальні послуги, але величезні рахунки, як в Україні, ніхто не дасть накопичувати.

Йорданія – країна, де 90% території – це пустеля. Саме тут відчуваєш, наскільки цінні природні ресурси, особливо вода. Вона тут коштує, як арабське золото.

Ми з чоловіком-йорданцем живемо в Аммані, столиці Йорданії, у так званому сімейному будинку. Тобто батько чоловіка звів цю велику будівлю на 6 квартир площею близько 130-150 кв.м. кожна. У кожної сім'ї окрема квартира, наприклад, наші сусіди навпроти – брат чоловіка з дружиною і двома дітьми. Планування, де лише дві квартири на поверсі, зустрічаються тут часто. Стелі у таких будинках близько 3,5 метра, тому йорданський 3 як наш 5 поверх.

Оренда ж квартири стартує від 150 динарів (5250 грн) за маленьку квартиру в поганому районі столиці. Середня ціна – 250 динарів (8750 грн) за квартиру в хорошому районі, але не в центрі, площею 100-130 кв.м. Знайти маленьку квартиру тут складно, зазвичай площі близько 100 кв.м., і здаються квартири порожніми. Ви приносите з собою все: меблі, техніку, штори, карнизи, можете також змінити колір стін і зробити ремонт, як вам до вподоби.

Якщо ж орендувати квартиру-студію в центрі столиці з меблями та технікою – 500 динарів (17500 грн), а за квартиру великої площі з гарним ремонтом, меблями і технікою доведеться заплатити близько 700 динарів (24500 грн). Знайти старий будинок тут складно, тому що діє закон – будівля старша за 50-60 років підлягає знесенню. І якщо будинок розташований поблизу дороги, то королівство власнику платить кошти на зведення нового на цьому ж місці.

Читайте також: Бум солнечной энергии в Польше

В Йорданії, на відміну від України, є свої плюси першого і останнього поверхів. Якщо живете на першому, то часто маєте відокремлений двір для своїх потреб. Хтось літніми вечорами збирається сім'єю, хтось робить майданчик для дітей, хтось сушить одяг, хтось вирощує рослини або овочі.

Якщо живете на останньому поверсі, як ми з чоловіком, то у вашому розпорядженні дах. Ми часто влаштовуємо барбекю вечорами, любимо посидіти і поспостерігати за червоним заходом сонця, а інколи і за сходом. Вночі можна дивитися на місяць, який влітку величезних розмірів і різноманітних кольорів, інколи здається, що за наступним будинком його наздоженеш і зможеш доторкнутися.

На даху нашого будинку мій чоловік зробив голуб’ятник. Це доволі популярне хобі серед йорданців ще від часів, коли листи передавали голубами. Їх тут дуже багато видів, бо це ще й хороший бізнес, адже деякі коштують 20 тисяч доларів за одного птаха. Постійно можна бачити, як над різними будинками кружляють голуби. А на заході сонця вони роблять останнє довге коло перед тим як повернутися до свого будинку на ночівлю.

Електроенергія – королівська розкіш. Люди тут часто не ставлять кондиціонерів, хтось спить без вентилятора в +45, не користуються електричними обігрівачами, хтось вмикає бойлер лише на 20 хв, а одяг пере раз на 10 днів. Кожний економить по-своєму, але, що стосується електроенергії, – економія – ключове слово.

Квартирі, яка не платить за світло, вимикають його на наступний місяць. Величезні рахунки, як в Україні, ніхто не дасть накопичувати.

Оплата за світло на сходах ділиться на всі квартири і є в квитанції. Це близько 2-3 динари (70-105 грн.). Один кіловат – 80 філсів (2,8 грн). Тобто за 100 кіловатів вартість буде 8 динарів (280 грн). Якщо ж на місяць використовуєш понад 100 кіловат, то за надлишок доведеться заплатити 95 філсів (3,325 грн) за кіловат. У нас на місяць у середньому виходить 27 динарів (945 грн). Це ми ще економні.

Вода – блакитне золото пустелі. Вода тут закінчується. Принаймні один день на тиждень можна залишитися без неї, взагалі, адже є лише холодна. І якщо ви не економно її використовували протягом тижня – це ваш сценарій. Бо воду тут дають лише раз на тиждень.

У кожної квартири, зазвичай на даху, є так звані "танки", або ємності для води. Зазвичай їх дві, кожна розміром 2х2 метри, 2 метри у висоту і 2 метри завширшки. Рахують тут кубометрами. У кожний поміщається 2 кубометри води, або 2 тисячі літрів. У королівстві ви можете купити лише 4 кубометри води, яку постачають трубами раз на тиждень. Якщо ви використали воду раніше, то тоді або чекаєте, коли буде вода від держави (у нас постачання зазвичай у суботу ввечері), або можете придбати її у приватних фірм набагато дорожче. Приїжджає машина і закачує вам воду.

У кожної квартири, зазвичай на даху, є так звані "танки", або ємності для води. Зазвичай їх дві, кожна розміром 2х2 метри, 2 метри у висоту і 2 метри завширшки
Для порівняння: вода від держави за кубометр близько 1,3 динара (45,5 грн), а від фірм 5 динарів (175 грн). Рахунок за воду приходить кожні три місяці. Туди також включається щомісячна додаткова плата за лічильник – 200 філсів (7 грн).

І є оплата за каналізацію, яка теж рахується кубометрами, 1 куб. м – 700 філсів (24,5 грн). Є ще одна платня, навіть якщо ви вдома не живете і водою не користуєтеся, так би мовити за надання послуги, у розмірі 7 динарів (245 грн) за три місяці. Коли борг набігає 35 динари (1225 грн), постачання води вимикають, якщо платня не надійшла протягом тижня. І якщо ви повернулися додому після довгої відсутності, потрібно спочатку сплатити цей борг, і тільки тоді почнуть знову постачати воду. Якщо ж людини немає вдома, або сім’я використала не всю воду (що буває дуже рідко), то під час подавання води, вона не буде литися через край, бо всередині є спеціальний рівень, далі якого вона не буде текти і постачання припиняється.

Ті, хто живе на 3 поверсі і вище, використовують спеціальний прилад для подавання сильнішого напору води, бо інакше душ прийняти не вийде. До слова, для економії води її вимикають, коли чистять зуби, намилюють тіло або волосся в душі. Посуд також миється не під проточною водою. В спеціальну невелику пластмасову миску набираєш воду, додаєш засіб для миття, вспінюєш, і так миєш весь посуд. Лише в кінці змиваєш швидко проточною водою і, зазвичай, всі роблять це холодною. Дуже великі сім’ї часто мають посудомийну машину, яка не використовує багато води.

Оскільки майже у всіх баки з водою стоять на даху будинку, це дозволяє економити електроенергію влітку, бо сонце нагріває воду і не потрібно вмикати бойлер. Загалом за воду у нас виходить близько 62,4 динара (2184 грн) за три місяці + 33,6 динара (1176 грн) за каналізацію за той же період, 600 філсів (21 грн) за лічильник і за надання послуги – 7 динарів (245 грн). Тож рахунок за воду за 3 місяці виходить близько 103,6 динара (3626 грн), це десь 34,53 динара (1209 грн) на місяць.

Соба – або як не замерзнути в пустельній країні. Добре, що холодна пора тут лише близько двох місяців і з українськими вологими, холодними зимами її не порівняти. В Йорданії я вже й забула, що таке застуда або ангіна, яка мені не давала спокою в Україні. Середня температура взимку +13 градусів. Зазвичай в цей період дощі, чимось така погода схожа на українську осінь.

Централізованого опалення в країні немає, і може комусь здатися, що змерзнути тут неможливо, але зимові дні, і особливо ночі, в пустельній країні холодні. По-перше, це вітер, він тут пробирає до кісток. По-друге, Амман розташований у гористій місцевості, що теж робить зиму холоднішою, хоч температура тут взимку нижче -2 не опускається, а сніг якщо і випадає (так, навіть тут це явище є), то максимум на 3 дні, та й то, припорошить трохи. А по-третє, будинки тут зводять таким чином, щоб зберігати прохолоду влітку, а не тепло взимку.

Тому в холодний сезон в квартирі холодніше ніж на вулиці. До того ж часто підлога з плитки або каменю, протяги (вікна тут теж такі щоб робити прохолоду), вологість (через що фарбувати стіни доводиться щороку, бо з'являється пліснява, тому і шпалер ви ніколи тут не побачите).

Читайте також: Як це в Британії. Секрети і підступи опалювального сезону

Взимку вмикається так звана соба – обігрівач на газу – найекономічніший спосіб опалення. Часто таких соб декілька у кожній кімнаті. Їх вмикають, коли лишаються в приміщенні надовго. Залишати такий обігрівач без нагляду не рекомендується. Але оскільки кімнати тут великої площі (30-35 кв.м.), обігріти всю не вдається, тому потрібно одягнутися тепло (часто це флісові піжами) і сидіти біля соби. Балон до неї коштує 7 динарів (245 грн). Якщо не вимикати його 24 години – вистачає на 2-3 дні, але то вже, як його хто використовує. Електронними опалювальними приладами не користуються, бо це виходить дорого.

Інші цікаві особливості королівства. Газ не централізований, всі купують балони і підключають до плити з духовкою самостійно. Вперше купити такий балон з газом коштує 40 динарів (1400 грн), наступного разу наповнити газом коштуватиме 7 динарів (245 грн). Нам балона вистачає більше ніж на місяць, інколи на два. Залежить від того, скільки готуєш. Купити дуже просто – зазвичай їздить машина з газовими балонами, яка має специфічну музику (саме для газу, бо є ще для овочів, для скуповування меблів і всього чого душа забажає), водій об'їжджає вулиці, і ви можете просто вийти з дому, зупинити його і обміняти пустий балон на повний. Або ж зробити це в певних магазинах.

Оплата за сміття тут загадка для всіх. Опираються на використану електроенергію чи щось таке, ви просто отримуєте рахунок, близько 2-3 динарів (70-105 грн). Сортування немає, все складається в баки на вулиці. Вже сама компанія сортує на своїй території.

Якщо орендуєте житло, то до рахунку додається також оплата керівничого будинку. Його зарплатня складає зазвичай 350 динарів (12250 грн) і вона поділяється на кількість квартир (будівлі зазвичай будують на 3 чи 4 поверхи). Часто він проживає в тому самому будинку і його наймає власник будівлі (кожна будівля є власністю певної людини). Керівничий прибирає будівлю і територію, виносить сміття, лагодить якщо щось зламалося (навіть всередині квартири), стежить за порядком, охороняє територію, щоб ніхто сторонній не зайшов. Йому навіть можна зателефонувати з проханням привезти вам хліб або хумус.

Додатково у квитанції, а вона, до речі, одна на все, а не купа як в Україні, додається абонплата за телебачення – 1 динар (35 грн). Щомісяця у нас виходить різна оплата за комунальні послуги, але не менше 90-100 динарів (3150-3500 грн) на сім'ю з двох людей. Це так ми ще економно. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube