Фекалії. Екскременти, нечистоти, брудний папір та засобі гігієни в перемішку з нудотним аміачним запахом, комахами в теплу пору року та пронизливим холодом взимку. Від самих лише слів хочеться відвести погляд від екрану, чи не так? Але це не просто текст – це реалії, з якими діти з сільських шкіл стикаються день у день під час навчального процесу при здійсненні базових фізіологічних потреб. Про це неприємно думати, за це воліють не говорити на загал, але відвідини вбиралень на вулиці поступово й непомітно відкладають значний негативний відбиток на свідомості дитини. І якщо вигрібну яму можуть засипати хлоркою, психологічний ефект від побаченого та пережитого у дитинстві не відчистити жодними засобами.

Читайте також: Над сільськими школами занесена сокира – освітянин

Чомусь завжди фундаментальні речі без статистики сприймаються як «вода» чи щось меншовартісне. Що ж, за даними 2018 року в Україні лише 57% будівель приватної власності й загального користування, до яких належать школи, обладнані каналізацією. І з них 90% припадає на міста й СМТ – на село лише решта 10%. Тепер, я думаю, немає потреби зазначати, що проблема зі шкільними вбиральнями актуальна та стосується майже всіх закладів цього типу. І це насправді сильно дисонує зі всіма благими цілями, що покладаються на школу. Досить важко культивувати у юних особистостях щось хороше, світле та прекрасне, коли в той же час вони бачать на перервах ла..но.

Перебування у школі, особливо в ранні роки, має бути зручним, комфортним та бажаним. Насправді це звучить дико у ХХІ столітті на теренах країни, що територіально знаходиться у Європі, однак шкільні туалети на вулиці – це наші реалії. І коли молодій особі випадає нагода, приміром, поїхати за кордон на заробітки, то варто лише згадати секунду вимушеного перебування в такій вбиральні, аби більше ні секунди не вагатися про свій вибір. Будь-який психолог підтвердить, що негативні фактори з нашого оточення формують ставлення до сприйняття та оцінку дійсності. Потроху бруд із вбиральні та нелюдські умови врізаються у нейрони. У когось це лишається у вигляді заниженої самооцінки, у інших – халатним ставленням до соціальних чи моральних норм. Можливі й інші варіанти, але в жодному випадку мова не йде про мотивацію змінювати себе та світ на краще - такі емоції точно не породжує замизгана шкільна вбиральня.

Читайте також: Чи етично і професійно правильно порівнювати результати ЗНО, що іх показали випускники шкіл різних регіонів та різних закладів?

Але допоки у сільських школах дітям, аби банально сходити в туалет, взимку доводитиметься вдягати куртки, марно й думати про суспільні зміни на краще. Шкільна освіта – це комплексне виховання нових поколінь, де немає неважливих елементів. І психологічні травми, що може лишити відвідання вбиральні надворі, жодним чином цьому процесу не сприяють.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube