Мій батько в кінці 1980-х – на початку 1990-х очолював в одній з областей підрозділ міліції, який боровся з бандитизмом та організованою злочинністю, пише у своєму блозі на НВ інвестор Денис Миргородський. Коли він сильно утискав інтереси кримінального угруповання, проводив затримання виконавців і підбирався до ватажків, бандити відразу закидали київський "главк" й Управління внутрішньої безпеки десятками "анонімок" зі скаргами на батька й підлеглих. У результаті оперативна робота та слідство зупинялися, а вся команда тижнями відписувалася і звітувала навалі перевірок.

На жаль, ухвалений Верховною Радою закон про "викривачів корупції" на викорінення корупції ніяк не вплине, але поверне до життя все ті ж старі "совкові" методи кулуарної боротьби – анонімні доноси. Якщо ви ще не в курсі, то ухвалений закон:

– вводить інститут "викривачів корупції", які можуть подавати свої обов'язкові до перевірки заяви анонімно;

– "викривачів" не можна буде притягти до юридичної відповідальності у зв'язку з (читай "після") поданням такої заяви, зокрема звільнити зі служби або перевести на іншу роботу;

– їх звільняють від компенсації морального й матеріального збитку, заподіяного своїми заявами.

І, наостанок, "викривачі" отримують винагороду в 10% від "грошового розміру предмета корупційного злочину" в разі винесення обвинувального вироку суду. Ні, не з корупціонерових грошей, а незалежно від того, чи держава взагалі щось від цього корупціонера одержала. Просто з державного бюджету, з нашої з вами кишені, панове платники податків.

Читайте також: Першим був Путін: як антикорупціонер стає синонімом корупціонера

Крім того, що це повне повернення до практики анонімних доносів часів сталінських репресій, звільнення "викривачів" від будь-якої відповідальності за свої дії та слова призведе до такого:

– співробітники, які свідомо не справляються з роботою (зокрема злодії, алкоголіки та психічно неврівноважені) писатимуть анонімки на роботодавців, аби застрахувати себе від звільнення;

– службовці правоохоронних органів самі писатимуть анонімки на тих, на кого вони хочуть отримати ухвалу суду про прослуховування мобільних телефонів і читання електронної пошти (наприклад, на заможних бізнесменів), відтак використовуватимуть цю інформацію в особистих інтересах (наприклад, продаватиимуть організованій злочинності);

– з'являться кримінальні справи, де Фунти будуть засуджені за липові корупційні злочини з виплатою винагороди "викривачам",роль яких виконуватимуть друзі й рідні суддів і слідчих;

– на суддів писатимуть анонімки (наприклад, про корупційний зв'язок із іншою стороною) із метою домогтися від них "правильного" рішення у справі;

– анонімки стануть інструментом у боротьбі за державні посади, а також для розправи з конкурентами в бізнесі, а їхній розгляд – добрим корупційним механізмом розправи з неугодними.

Читайте також: Портников: "Поліграф" – діагноз "турборежиму"

Класна боротьба з корупцією, правда?

У межах зближення законодавства України із правом ЄС цікаво запитати в законодавців, у якій країні Євросоюзу існує інститут неправдивого анонімного доносу зі звільненням наклепника від відповідальності?

Я дуже хочу викорінити корупцію в нашій країні. Я втомився розповідати іноземним інвесторам, з якими працюю, чому українські чиновники вимагають від них грошей, а силовики тероризують законний бізнес і не захищають право власності. Але навіть у страшному сні я не міг уявити, що як рішення влада придумає це.

Адже у кримінальному процесі більш ніж достатньо інструментів, щоб розслідувати й документувати корупційні злочини, передавати справи до суду й виносити вироки. Проблема не у браку потрібних законів, а у відсутності політичної волі їх застосувати й у нездатності ефективно організувати роботу судової системи (Зокрема через постійні хаотичні дії, що гордо іменуються "реформами"). 

Так, у червні 2017 року ми з колегами без усяких "викривачів" допомогли слідчій групі затримати "на гарячому" (в момент передачі грошей) чиновника, який вимагав у клієнта 5 мільйонів доларів США – найбільший в історії України хабар, зафіксований правоохоронними органами. Але протягом двох років із часу передачі справи до суду, цьому чиновникові та його співучасникам так і не змогли винести вирок. А ще в одній подібній справі, де постраждав інвестор, суд не може винести вирок з 2012 року.

А закон вже підписаний президентом і незабаром набуде чинності.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube