Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов (у центрі) має читання книжок за нудну й безперспективну справу

Читання – це насправді розкіш. Так, розкіш. "Лакшері" в гарному розумінні цього слова. Й ось чому:

Читайте також: Не до вподоби література "сліз і страждань": міністерка хоче принадити школярів "іншими дискурсами й патернами"

1. Потреба у читанні не належить до базових потреб людини. Українці не читають сьогодні, бо багато хто витрачає всі свої сили на виживання. Весь час іде на задоволення базових потреб – вижити, поїсти, забезпечити необхідним своїх дітей. Випити горілки в цьому контексті – теж базова потреба. Отже, люди, які читають – можуть дозволити собі не перейматися іншими потребами, принаймні певний час. Мати змогу читати – це дорого.

2. Читання вимагає часу, а час – це обмежений ресурс. Час – це гроші. Тому здавалося б, час, який ти витратив на книжку, міг би витратити на заробіток, але ти його втратив і заробив менше. Але все не так. Бо час, витрачений на книжку – це інвестиція, яка згодом може принести більшу суму грошей. Звісно, якщо інвестиція правильна, і якщо вона вистрелить. Мати цей ресурс для інвестицій – це розкіш. Якщо ж це не інвестиція – тоді це відпочинок. А відпочинок дозволяє відновити ресурси й далі працювати ефективніше. Що знову ж – профіт. І не тільки працювати ефективніше – мислити ефективніше.

Читайте також: Міністерці дали кілька конструктивних пропозицій, чим замінити "літературу сліз і страждань"

3. Читають зазвичай люди з доброю освітою, а справді якісна освіта – це розкіш. Диплом найкращого університету, який ви купили – це не якісна освіта. Люди без хорошої освіти потреби читання не мають і цінності читання не розуміють. Не наша мета їм щось доводити. Успішні люди в найрозвиненіших країнах світу справді багато читають. Можуть собі це дозволити. Якщо в Україні читання книжок й успіх – це різні світи, це робить нас країною третього світу. Це наша проблема, яка нам же й вилазить боком.

Бо люди при владі, що не цінують читання, зможуть зробити успішними тільки себе, але не країну. Бо звідки їм знати, як?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube